Камера сенсорної депривації — звуко- та світлонепроникний бак, де людина плаває в солоній воді, щільність якої дорівнює щільності тіла і температура якої дуже близька до температури тіла. Така камера була вперше використана Джоном Ліллі в 1954 році для вивчення ефектів сенсорної депривації. Такі камери також використовуються для медитації, розслаблення і в нетрадиційній медицині.
Див. також
Посилання
- Hallucinations in anechoic chambers: the science behind the claim. [Архівовано 22 серпня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)