Карциноїдний синдром
| Карциноїдний синдром | |
|---|---|
|
Серотонін — надлишкова секреція якого є основною причиною розвитку карциноїдного синдрому
| |
| Спеціальність | ендокринологія |
| Препарати | еверолімус, telotristat ethyld і octreotided |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 5B10 |
| МКХ-10 | E34.0 |
| МКХ-О | 8240/3 |
| OMIM | 114900 |
| DiseasesDB | 2040 |
| MedlinePlus | 000347 |
| eMedicine | med/271 |
| MeSH | D008303 |
| | |
Карцино́їдний синдро́м — комплексне захворювання, яке зумовлене надлишковою секрецією серотоніну та інших біологічно активних речовин (брадикінін, простагландини) у зв'язку з розвитком карциноїду, що найчастіше зустрічається у тонкій кишці, рідше у легенях, шлунку, підшлунковій залозі, загальній жовчній протоці, яєчниках. Іноді ознаки синдрому з'являються лише при метастазах пухлини у печінку.
Клінічні ознаки
Характерні виражені напливи, які супроводжуються швидким почервонінням шкіри обличчя та шиї, іноді набряком обличчя. Часто вони супроводжуються тахікардією, гіпотонією, іноді нападами бронхіальної астми, шлунково-кишковими розладами (біль у животі, діарея, виражені тенезми, нудота та блювання). Напади можуть виникати під впливом прийому їжі, вживання алкоголю, при значному фізичному навантаженні, емоційних реакціях. При прогресуванні захворювання відмічають схуднення, зрідка ураження серця з розвитком його вади, частіше правих відділів (стенози).
Діагностика
Для підтвердження діагнозу визначають продукт перетворення серотоніну — 5-гідроксиіндолоцтову кислоту в сечі, зібраній після нападу.
При багаторічному перебігу хвороби можуть виникати стійкі зміни шкіри з множинними телеангіектазіями, а також характерним потемнінням шкіри, що набуває фіолетового відтінку.
Лікування
При встановленій локалізації пухлини проводять хірургічне лікування. При частих нападах застосовують метилдопу або клонідин, а також симптоматичні засоби. Лише при різко виражених клінічних проявах призначають преднізолон у дозі 10-20 мг/добу.
Джерела
- Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.
|