Ледіпасвір

Ледіпасвір

Систематична назва (IUPAC)
Methyl N-[(2S)-1-[(6S)-6-[5-[9,9-Difluoro-7-[2-[(1S,2S,4R)-3-[(2S)-2-(methoxycarbonylamino)-3-methylbutanoyl]-3-azabicyclo[2.2.1]heptan-2-yl]-3H-benzimidazol-5-yl]fluoren-2-yl]-1H-imidazol-2-yl]-5-azaspiro[2.4]heptan-5-yl]-3-methyl-1-oxobutan-2-yl]carbamate
Ідентифікатори
Номер CAS	1256388-51-8
Код ATC	J05AP51
PubChem	67505836
DrugBank	DB09027
Хімічні дані
Формула	C49H54F2N8O6
Мол. маса	889,00 г/моль
SMILES	eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	НД
Метаболізм	гепатичний
Період напіврозпаду	47 год.
Виділення	фекалії (86%), Нирки (1%)
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	?
Лег. статус	? (US)
Шляхи введення	перорально

Ледіпасвір (англ. Ledipasvir, лат. Ledipasvirum) — синтетичний противірусний препарат, який є похідним бензімідазолу, та застосовується перорально. Ледіпасвір застосовується для лікування гепатиту C виключно в комбінації з софосбувіром. Ледіпасвір розроблений у лабораторії компанії «Gilead Sciences», і після кількарічних клінічних досліджень у 2014 році FDA схвалило комбінований препарат софосбувіру та ледіпасвіру для лікування гепатиту C.

Фармакологічні властивості

Ледіпасвір — синтетичний противірусний препарат, який є похідним бензімідазолу. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні білка NS5A, який грає важливу роль у реплікації вірусу гепатиту C. Препарат застосовується для лікування гепатиту C у комбінації з нуклеозидним аналогом софосбувіром, який є інгібітором РНК-залежної РНК-полімерази NS5B вірусу гепатиту С, що призводить до зупинки його реплікації. Ледіпасвір із софосбувіром стали першою комбінацією противірусних препаратів, які застосовуються для лікування гепатиту C без використання пегільованих інтерферонів, а також комбінацією, яка є ефективною при всіх генотипах вірусу гепатиту C, найбільш ефективна при генотипові 1. Комбінація ледіпасвіру з софосбувіром може застосовуватися як у дорослих, так і в дітей віком від 12 років. У клінічних дослідженнях застосування комбінації ледіпасвіру з софосбувіром призводила до більш ніж 90 % стійкої вірусологічної відповіді в пацієнтів без цирозу печінки, та вкрай рідко спостерігалась відсутність вірусологічної відповіді.

Фармакокінетика

Ледіпасвір відносно всмоктується при пероральному застосуванні, біодоступність препарату точно не встановлена. Максимальна концентрація ледіпасвіру в крові досягається протягом 4—4,5 годин після прийому препарату. Ледіпасвір майже повністю (на 99,8 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Ледіпасвір частково метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно у незміненому вигляді з калом, незначна частина ледіпасвіру виводиться з сечею. Період напіввиведення препарату становить 47 годин, цей час може збільшуватися при важкому порушенні функції нирок.

Показання до застосування

Ледіпасвір застосовують при хронічному вірусному гепатиті C у комбінації з софосбувіром.

Побічна дія

При застосуванні комбінації ледіпасвіру і софосбувіру побічні ефекти спостерігаються нечасто, найпоширенішими серед них є головний біль, шкірний висип, набряк Квінке, швидка втомлюваність.

Протипокази

Ледіпасвір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, а також при сумісному застосуванні з розувастатином, рифампіцином, рифабутином, звіробоєм, карбамазепіном, фенобарбіталом і фенітоїном. Не рекомендоване застосування ледіпасвіру при вагітності, годуванні грудьми, а також у дитячому віці.

Форми випуску

Ледіпасвір випускають у комбінації з іншим противірусним препаратом софосбувіром (ледіпасвір/софосбувір) по 0,4 г софосбувіру та 0,09 г ледіпасвіру.