Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Оксигенотерапія

Подписчиков: 0, рейтинг: 0

Оксигенотерапія (киснева терапія, додатковий кисень) — це застосування кисню для лікування.

Побутовий кисневий концентратор із зволоженням

Її використовують при гіпоксії, отруєнні чадним газом, кластерному головному болю, а також для підримання достатнього постачання кисню при вживанні інгаляційних анестетиків. Довготривале вживання кисню часто корисне у пацієнтів з хронічною гіпоксією, наприклад при тяжких формах ХОЗЛ або муковісцидозу.

Особливий вид оксигенотерапії — гіпербарична окисгенація, що є обовя'зковою складовою гіпербаричної медицини.

Показання

Питання про необхідність оксигенотерапії у хворих на ХОЗЛ вирішується з урахуванням ступеня тяжкості захворювання, вираженості клінічних симптомів, повноцінності та ефективності базисної терапії, ступеня легеневої недостатності та кисневого балансу крові.

Абсолютні показання (для довготривалої малопотічної оксигенотерапії):

Постачання

Постачання кисню може проводитись різними методами, наприклад: централізовано чи локально — за допомогою концентраторів, кисневих балонів (стиснутий або зріджений кисень), кисневих генераторів; через системи трубопроводів та кінцевого підведення. Також важливими є швидкість подачі кисню, його зволоження та підігрів. Швидкість визначають у літрах за хвилину (л/хв) і «типовою» є швидкість від 0 до 5 л/хв.

Подача

Проста маска на обличі, для подачі газових дихальних сумішей пацієнту

Подачу кисню в організм здійснюють через:

Див. також


Джерела

  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, НАКАЗ від 1 червня 2013 року N 460 «Про затвердження протоколів медичної сестри (фельдшера, акушерки) з догляду за пацієнтом та виконання основних медичних процедур та маніпуляцій» (1.14. Протокол медичної сестри (фельдшера, акушерки) з оксигенотерапії.)

Література

Посилання



Новое сообщение