Остео́ма — поодинока пухлина з компактної чи спонгіозної кісткової тканини або з обидвох цих тканин водночас, що частіше зустрічається в нижній щелепі.
Губчасті остеоми мають чіткі контури, кулясту, овоїдну чи грибоподібну форму, правильну будову, ззовні оточені кортикальною капсулою, локалізуються на лінгвальній поверхні в зоні премолярів, молярів, у нижній щелепі мають широку основу у вигляді ніжки, у верхній щелепі — ніжка тонка. Компактні остеоми також частіше візуалізуються в нижній щелепі, мають кулясту форму, високу щільність, мають вигляд однорідної маси, потребують диференціації з системними, зокрема диспластичними, процесами.
Література
- Черкасов Е. Ф. Радиационная гигиена. М.: Медицина, 1974.
- Дергачёв А. И. Ультразвуковая диагностика заболеваний внутренних органов. М. 1995 г.
- Зедгенидзе Г. А. Клиническая рентгено-радиология . — М.: Медицина, 1983. — Т.3. — С. 90—169, 272—323.
-
Милько В. И. Рентгенология. — К.: Вища школа, 1983. — С. 228—230, 233—236.
- Бакланова В. Ф., Филиппкина М. А. Рентгенодиагностика в педиатрии. — 1988. — С. 265—266.
Osteoma у Вікісховищі