| Частина серії статей на тему: |
| Географія |
|---|
 Висяча долина — палеоканьйон
|
|
Інше
|
 Шаблони •  Категорія •  Портал
|
Палеогеогра́фія, історичне землезнавство (рос. палеогеография, англ. paleogeography, нім. Paläogeographie f) — наука про фізико-географічні умови, що існували на Землі в геологічному минулому. Досліджує давню географічну оболонку, її розвиток, історію в цілому і окремих її частин у взаємодії: давню земну кору, рельєф, ґрунти і кори вивітрювання, гідросферу та атмосферу, флору та фауну і, особливо, географічні закономірності їх розповсюдження та існування.
Палеогеографія — частина історичної геології, що дає матеріал для пізнання історії розвитку земної кори і Землі загалом. Одночасно палеогеографія є частиною загальної фізичної географії, що вивчає фізико-географічні умови минулого для розуміння сучасної природи Землі.
Предмет вивчення
Палеогеографія — наука про розвиток географічної оболонки протягом історії Землі.
Напрямки
Палеогеографія є цілісною, самостійною наукою і одночасно комплексом наукових напрямків, при цьому частина палеогеографічних галузей розвивається у складі інших наук (геології, біології, екології). Серед основних галузевих напрямів виділяються:
- палеогеоморфологія
- палеопедологія
- палеогідрологія
- палеокліматологія
- палеобіогеографія
- палеоландшафтознаство
- палеоекологія і палеоекогеографія
Методи
Методи палеогеографії базуються на детальному вивченні гірських порід (їх складу, структури, текстури, характеру залягання), а також на вивченні макро- і мікроскопічних органічних залишків.
- Теорія палеогеографії. Методологія та методи досліджень: загальнонаукові, спеціальні наукові, науково-технічні.
- Хронологія й етапність розвитку природи Землі та окремих її регіонів; схеми палеогеографічної етапності природи.
- Основні частини і галузі палеогеографії: палеогеологія, палеогеоморфологія, палеопедологія, палеогідрологія, палеокліматологія, палеобіогеографія, палеоландшафтознавство, еволюційна екогеографія; загальна, регіональна і прикладна палеогеографія тощо.
- Теоретико-методологічні засади доголоценової палеогеографії; палеогеографічні пам'ятники та індикатори; реконструкції природи й методи реконструкцій; використання археологічних даних; створення карт давньої природи, давніх ландшафтів і палеоекогеографічних карт.
- Теоретико-методологічні засади палеогеографії голоцену, її спорідненість і відмінність щодо засад доголоценової палеогеографії; використання історичних даних тощо.
- Регіональна палеогеографія України та її проблеми; поетапні реконструкції природи та її компонентів, екогеографічних обстановок.
- Прогнозування й прогноз природи, окремих природних явищ і процесів, екологічних та екогеографічних змін на підставі даних палеогеографії.
- Палеогеографічні дослідження при пошуках корисних копалин, інженерному і сільськогосподарському освоєнні та картографуванні, екологічних дослідженнях, будівництві.
- Палеогеографічні основи природокористування в Україні; палеогеографічна експертиза.
Історія
Палеогеографія як наука зародилася у надрах геології в другій половині ХІХ столітті, проте перші загальні дані палеогеографічного характеру з'явилися ще в кінці XVIII ст. (Р. Мурчісон, П. С. Паллас, О. О. Борисяк, М. Барбот-де-Марні та ін.). Стимулом її розвитку стало створення геохронологічної шкали фанерозою, що дала можливість просторово зіставляти одновікові палеогеографічні документи — осадові утворення, форми рельєфу, рештки організмів, різні дані про палеоклімати та ін. Разом з тим, уявлення про природу минулого стосуються глибокої давнини, а сам термін «давня географія» застосовував ще М. В. Ломоносовим понад 200 років тому.
В історії палеогеографії виділяють два етапи:
- Становлення (друга половина XIX — перша половина XX ст.) — палеогеографічні дослідження здійснювались у складі геологічної науки. Найбільш цінними результатами були атласи палеогеографічних і літолого-палеогеографічних різномасштабних карт, складених для окремих континентів, для території України і Молдавії, Європейської частини СРСР і Радянського Союзу в цілому.
- Сучасний етап (перша половина XX ст. — наш час) характеризується спеціальними дослідженнями давньої природи, такий підхід сформувався ще в 30-40-і роки, особливо після II Світової війни, що знайшло прояв у розвитку досліджень четвертинного періоду. На Міжнародних конгресах INQUA обговорювалось багато питань плейстоценової природи Землі та природи в цілому. Новий імпульс в розвитку отримала четвертинна палеогеографія.
Даний час відзначається новою якістю дослідження доплейстоценової природи в зв'язку з необхідністю:
- подальшої розробки проблем палеогеографії в зв'язку з вивченням корисних копалин, приурочених до осадових порід;
- використання даних про давню природу для пояснення розвитку сучасних фізико-географічних умов;
- використання палеогеографічних розробок для вирішення прикладних і практичних завдань (у інженерній, меліоративній геології, інженерно-геологічних прогнозах та іншому).
Палеогеографія в СРСР
Палеогеографія в Україні
Див. також
Джерела та література
- Ж. М. Матвіїшина. Палеогеографія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 33. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Атлас палеогеографічних карт Української РСР і Молдавської РСР (з елементами літофацій). Масштаб 1:2 500 000 / За ред. акад. АН УРСР В. Г. Бондарчука. — К.: Видавництво АН УРСР, 1960.
- Стратиграфія УРСР: В 11 т. — К.: Наукова думка, 1963—1975. — Т. 1-11.
- Мельничук І. В. Палеоландшафти України в антропогені. — К.: ВГЛ «Обрії», 2004.
- Пазинич В. Г. Топ-5 геоморфологічних та палеогеографічних проблем України / За редакцією В. В. Стецюка. — К.: «Вік принт», 2012.
- Палеогеографія: навчально-методичний комплекс / М. Я. Сивий. — Вид. 2-ге, допов. — Тернопіль: ТНПУ, 2016. — 116 с.
- Просторово-часова кореляція палеогеографічних умов четвертинного періоду на території України / Матвіїшина Ж. М., Герасименко Н. П., Передерій В. І. та ін. / За редакцією Ж. М. Матвіїшиної — К.: Наукова думка, 2010.
- Сіренко І., Іваник М. Палеогеоморфологія: навчальний посібник. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011.
- (рос.) Веклич М. Ф. Основы палеоландшафтоведения / М. Ф. Веклич ; Отв. ред. Галицкий В. И. — К. : Наук. думка, 1990. — 192 с. — ISBN 5-12-001457-7
- (рос.) Вронский В. А., Войткевич Г. В. Основы палеогеографии. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. — 576 с.
- (рос.) Герасимов И. П. Новые идеи в геоморфологии и палеогеографии. — М. : Наука, 1976.
- (рос.) Гричук В. П. История растительности Русской равнины в плейстоцене. — M.: Наука, 1989.
- (рос.) Евдокимов С. П. Основы общей палеогеографии. — Смоленск: Изд-во Смоленского гуманитарного университета, 2005.
- (рос.) Евсеева Н. С. Палеогеография (историческое землеведение). — Томск, 2010. — 172 с.
- (рос.) Маруашвили Л. И. Палеогеографический словарь. — М.: Мысль, 1985.
- (рос.) Палеогеография антропогена: Общая часть / И. М. Рослый. — К. : Вища школа, 1982. — 172 с
- (рос.) Рослый И. М. Палеогеография Украины в антропогене. — К.: Вища школа, 1988.
- (рос.) Свиточ А. А., Сорохтин О. Г., Ушаков С. А. Палеогеография. — М.: Издательский центр «Академия», 2004. — 448 с.
- (рос.) Палеогеография Европы за последние сто тысяч лет (атлас-монография) — М., 1982.
- (рос.) Палеогеография. Палеоландшафты / Веклич М. Ф., Сиренко Н. А., Матвиишина Ж. Н. и др. — К.: Наукова думка, 1977.
- (рос.) Палеоклиматы и палеоландшафты внетропического пространства Северного полушария: поздний плейстоцен-голоцен. Атлас-монография / Отв. ред. А. А. Величко. — М.: ГЕОС, 2009.
Посилання
- (рос.) Палеоареалы — сайт присвячений реконструюванню палеоареалів.
- Стецюк В. Невеселі роздуми про палеогеографію антропогену.
| |||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||
