Програмована матерія — термін, запропонований в 1991 році Тоффолі та Марголусом для посилання на тонкогранульовані комп'ютерні елементи організовані в просторі. В цьому контексті програмована матерія відноситься до комп'ютерних моделей, подібних до клітинного автомату та автомату решіточного газу. Архітектура CAM-8 є приклад реалізації на практиці цієї моделі. Основне використання програмованої матерії є своєрідний метод комп'ютерного моделювання фізичних систем, що в багатьох випадках належать до мікроскопічних (або нано-) масштабів, та наступної їх твердотільної реалізації в мезоскопічних масштабах.
Література
- Goldstein, Seth Copen; Campbell, Jason; Mowry, Todd C. (June, 2005). Programmable Matter. IEEE Computer 38 (6): 99–101.
- McCarthy, Wil (2006). Programmable Matter FAQ. Архів оригіналу за 21 серпня 2006. Процитовано 29 травня 2008.
- McCarthy, Wil (2003). Hacking Matter: Levitating Chairs, Quantum Mirages, and the Infinite Weirdness of Programmable Atoms. ISBN 0-465-04428-X.
- Rothman, D.H.; Zaleski, S. (1997). Lattice Gas Cellular Automata. Cambridge University Press.
- Toffoli, Tommaso; Margolus, Norman (1991). Programmable matter: concepts and realization. Physica D 47: 263–272.
- Yim, M.; Shen, Wei-Min; Salemi, B.; Rus, D. (March 2007). Modular Self-Reconfigurable Robot Systems. IEEE Robotics & Automation Magazine 14 (1).
Посилання
- Boston University's Programmable Matter Group. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 28 квітня 2019.
- Synthetic Biology at Boston University. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 29 травня 2008.
- Programmable Matter Corporation. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 28 квітня 2019.
- Claytronics Project at Carnegie Mellon University. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 29 травня 2008.
- Universally Programmable Intelligent Matter Project. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 29 травня 2008.
