Професі́йні хворо́би — захворювання, у розвитку яких переважну роль відіграють несприятливі умови праці — професійні шкідливості. Характер професійних хвороб визначається особливостями механізму дії шкідливих виробничих факторів та їх поєднань на організм людини, а також сила і тривалість дії. Класифікація професійних хвороб побудована за етіологічним принципом з урахуванням шкідливого виробничого фактора, який спричинив розвиток хвороби.
Історичні відомості
Відомості про дію шкідливих умов праці на здоров'я людини зустрічаються ще в єгипетських пам'ятках писемності, у працях давньогрецьких і римських вчених (Арістотеля, Гіппократа), а також середньовічних медиків — Георга Агріколи, Парацельса та інших. Про хвороби гірників написано, зокрема, у праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 рік).
Перший систематизований опис умов праці й окремих професійних хвороб здійснив професор Падуанського університету Бернардіно Рамацціні в книзі «Про хвороби ремісників» (1700 рік). Наукове узагальнення відомостей про вплив умов праці на здоров'я людини та фізичний розвиток працівників належить Ф. Ф. Ерісману (1877 рік).
Класифікація
Розрізняють професійні хвороби від шкідливої дії:
- фізичних факторів — професійна туговухість, вібраційна хвороба, променева хвороба, кесонна хвороба, висотна хвороба тощо
- хімічних речовин — гострі й хронічні отруєння
- виробничого пилу — пневмоконіоз, бронхіт тощо
- фізичного перенапруження і травматизації — неврити, бурсити та тощо
- біологічних факторів — інфекційні та паразитарні хвороби (які часто не виокремлюють та відносять до інфекційних).
Серед професійних хвороб відомі хвороби, у патогенезі яких провідну роль відіграє алергічний механізм. У виникненні професійних хвороб велику роль відіграє також зниження опірності організму.
Профілактика
Профілактика професійних хвороб полягає в систематичному поліпшенні умов праці та ліквідації шкідливо діючих факторів, зменшення їх дії до безпечного для здоров'я людини рівня тощо. З цією метою удосконалюють технологічні процеси, широко використовують санітарно-технічне обладнання, раціоналізують режим праці й відпочинку тощо. Вивченням патогенезу клінічних проявів і перебігу професійних хвороб, патогенетичним лікуванням, експертизою працездатності і реабілітацією захворілих займається професійна патологія (професійні хвороби) — клінічна дисципліна, яка відокремилась від загальної патології.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Костюк Інна Федорівна, Капустник Валерій Андрійович. Професійні хвороби. Допущено Міністеством охорони здоров'я України як підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів III—IV рівнів акредитації. — 2-е, перероблене і доповнене. — Київ : «Здоров'я», 2003. — 636 с. — 2 000 прим. — ISBN 5-311-02754-1.
- Професійні хвороби: Навч. посібник / Дейнега В. Г. - К: Вища школа, 1993. - 232 с.
Посилання
- Професійне захворювання // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Професійні хвороби
|
