Рослини

Рослини Період існування: мезопротерозой — наш час
Різноманіття рослин
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
(без рангу):	Diaphoretickes
(без рангу):	Архепластиди (Archaeplastida)
Царство:	Рослини (Plantae) sensu Copeland, 1956
Відділи
Зелені водорості (Chlorophyta) Вищі рослини (Streptophyta)
Вікісховище: Plantae

Терміном «росли́ни» зазвичай називають представників царства Зелені рослини (Viridiplantae), і саме про них ведеться мова в цій статті. Іноді цим терміном називають лише наземні рослини, тобто представників таксона Ембріофіти (Embryophyta).

Росли́ни (Plantae), або зелені рослини (Viridiplantae) — царство живих організмів. Назва Viridiplantae була запропонована у 1981 році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не утворювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta або група Chlorophyta/Embryophyta. Більшість членів царства були включені до царства Рослини (Plantae) в 1866 Ернстом Геккелем. Представники царства — автотрофні організми, для яких є характерною здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою. Запасною речовиною у рослин є, як правило, крохмаль. Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків, так що від них залежить життя тварин. Вони є джерелом більш як десяти тисяч біологічно активних речовин, які діють на організм людини та тварин, зокрема при вживанні у їжу.

Вивченням рослин займається ботаніка.

Біологічна класифікація рослин

Царство рослин налічує понад 500 тисяч видів. Усі рослини поділяються на 2 відділи: справжні зелені водорості (Chlorophyta), до яких відносять більшість зелених водоростей, і вищі рослини (Streptophyta), до якого відносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини.

Раніше до нижчих рослин відносили також слизовики, гриби, усі водорості (діатомові, бурі, червоні, евгленові тощо), але на початку XXI сторіччя перші дві групи класифіковано до окремого царства — Гриби (Fungi), а систематика решти залишалася невизначеною (incertae sedis), іноді їх включали до царства Найпростіші.

Таксономія основних груп рослин

• відділ Зелені водорості (Chlorophyta)
  • клас Chlorophyceae (наприклад хламідомонада, вольвокс)
  • клас Pedinophyceae
  • клас Prasinophyceae
  • клас Trebouxiophyceae (наприклад хлорела)
  • клас Ulvophyceae
• відділ Вищі рослини (Streptophyta)
  • клас Chlorokybophyceae
  • клас Klebsormidiophyceae
  • клас Mesostigmatophyceae
  • клас Zygnemophyceae
  •  — Streptophytina
    • клас Charophyceae
    • клас Coleochaetophyceae
    •  — Ембріофіти (Embryophyta) (наземні рослини)
      •  — Антоцеротофіти (Anthocerotophyta)
      •  — Мохи, Бріофіти (Bryophyta)
      •  — Печіночники, Маршанціофіти (Marchantiophyta)
      •  — Судинні рослини (Tracheophyta)
        •  — Плауноподібні, Лікоподіофіти (Lycopodiophyta)
          • клас Ізоетопсиди (Isoetopsida)
          • клас Плауноподібні, Лікоподіопсиди (Lycopodiopsida)
        •  — Euphyllophyta
          •  — Moniliformopses
          •  — Насінні (Spermatophyta)
            •  — Хвойні (Coniferophyta)
            •  — Гінкгоподібні (Ginkgophyta)
            •  — Саговникоподібні (Cycadophyta)
            •  — Гнетоподібні (Gnetophyta)
            •  — Покритонасінні, Магноліофіти (Magnoliophyta)

Філогенія

Філогенетична кладограма, що відображає родинні зв'язки рослин, за Kenrick and Crane та Smith et al.^{[відсутнє в джерелі]}

Філогенетична кладограма, запропонована Leliaert et al. 2011, доповнена Silar 2016^{[відсутнє в джерелі]} та Novíkov & Barabaš-Krasni 2015^{[відсутнє в джерелі]}:

Різноманітність

Станом на початок 2010 року за даними Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) було описано близько 320 тисяч видів рослин^{[джерело?]}, з них близько 280 тисяч видів квіткових, 1 тисяча видів голонасінних, близько 18 тисяч мохоподібних, близько 12 тисяч видів вищих спорових рослин (Плауноподібні, Папоротеподібні, Хвощеподібні). Це число постійно збільшується, оскільки відкриваються нові види.

Галерея

Ріст та розвиток

Біорегуляторами є низькомолекулярні продукти вторинного метаболізму рослин. Серед них є природні стимулятори та інгібітори. Фітогормонами є спільними для усіх рослин біорегуляторами. Вони синтезуються у клітинах, які активно діляться, після чого транспортуються до інших органів та тканин, де здійснюють хемічний запуск фізіологічних програм. Молекулярні механізми пов'язані із регуляцією білкового синтезу, активності ферментів й транспорту через біологічні мембрани.

Ауксини є природними сполуками, які стимулюють мітоз, утворення коренів, дихання й синтез білка у рослинах. Представником аксинів є індолоцтова кислота

Гібереліни є тетрациклічними моно-, ди- й трикарбоновими кислотами дитерпеноїдної природи. До їх функцій належать контроль проростання насіння, ріст стебла догори, перехід до цвітіння й розвиток органів квітки. Усі ці функції пов'язані із деградацією DELLA-білків, яка опосередковується рецептором GID1. У зернах ячменю вони змінюють властивості мембран й індукують синтез α-амілази, а у тканинах інших рослин змінюють набори РНК й функціонуючих ферментів.

Абсцизва кислота є інгібітором росту вищих рослин. Вона переводить рослини у стан спокою, викликає в'янення й опад листя та плодів.

Цитокініни є групою регуляторів росту й розвитку рослин, які стимулюють цитокінез. До цієї групи входять N(6)-похідні аденіну - зеатин, кінетин й ізопентеніаладенін.

Посилання

• Амілофільні рослини // ВУЕ
• Бойко М.Ф. Ботаніка : Систематика несудинних рослин : Навч. посібник. — Ліра-К. — Київ, 2013. — 276 с. — ISBN 978-966-2609-39-4.

Література

• Ріст і розвиток рослин : навч. посіб. / О. І. Терек, О. І. Пацула ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л. : Вид. центр ЛНУ, 2011. – 328 с. : іл. – Бібліогр.: с. 321-323 (54 назви).
• Сабадош І.В. Українські назви рослин: історія, етимологія: монографія. – Ужгород: ПП Мельник М.В., 2019. – 1032 с. ISBN 978-966-9785-30-9

п о р Елементи природи Всесвіт Простір Час Енергія Матерія Земля Науки про Землю Історія (Геологічна) Будова Геологія Тектоніка плит Океани Гіпотеза Геї Майбутнє Погода Метеорологія Атмосфера Клімат Хмара Сонячна радіація Припливи та відпливи Вітер Довкілля Екологія Екосистема Поле Випромінення Дика природа Лісова пожежа Життя Абіогенез Історія життя на Землі Біосфера Рівні організації Біологія (Астробіологія) Організм Еукаріоти флора рослини фауна тварини гриби протисти Прокаріоти археї бактерії Віруси Категорія Наука

Література та бібліографія Provenio Тематичні сайти Quora · Yleinen suomalainen ontologia · Zhihu Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Шведська національна енциклопедія · BabelNet · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Klexikon · Treccanis Enciclopedia Italiana · Treccanis Enciclopedia Italiana Довідкові видання Australian Broadcasting Corporation · KBpedia · National Historical Museums of Sweden · UK Parliament thesaurus · WordNet · Nuovo soggettario · Англійська Вікідія · Баскська Вікідія · Іспанська Вікідія · Італійська Вікідія · Французька Вікідія Нормативний контроль BNF: 11933145f · Freebase: /m/05s2s · GND: 4045539-7 · LCCN: sh85102839 · NDL: 00572119 · NKC: ph116070 · SUDOC: 040761320