Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Синдром Аді

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Синдром Аді
Двобічний мідріаз, характерний для синдрому
Двобічний мідріаз, характерний для синдрому
Спеціальність офтальмологія
Симптоми Pupillotoniad
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 H57.0
OMIM 103100
DiseasesDB 29742
MeSH D015845
CMNS: Adie syndrome у Вікісховищі

Синдром Аді (англ. Adie's syndrome, може називатися синдром Ейді за англ. вимовою; також має багато синонімів — синдром Аді—Голмса, Аді—Кегрера, Аді—Маркуса, Вейл—Рейза—Аді, тонічна зіниця Аді) — неврологічний синдром, пов'язаний з аномальною реакцією зіниць на подразники.

Етимологія

Названий на честь британського невролога Вільяма Джона Аді (англ. William John Adie, роки життя 1866—1935), який, як вважається, першим його описав 1931 року. Багато варіацій назви синдрому пов'язане з тим, що інші дослідники частково описали його прояви у різні роки.

Патогенез

Як вважається, виникнення синдрому є результатом вірусної (найчастіше герпесвіруси людини) або бактеріальної інфекції, яка спричинює запалення і пошкодження нейронів у циліарному ганглії, розташованому в задній частині орбіти, що забезпечує парасимпатичний контроль очного звуження. Проблеми з потовиділенням спричинює пошкодження спінальних гангліїв у спинному мозку. Вважається, що збудник тільки починає запальний процес, а далі вже приєднуються інші механізми — алергічний та аутоімунний.

Клінічні ознаки

Синдром має три характерні ознаки:

  • Мінімум одна патологічно розширена зіниця (мідріаз), хоча можуть бути розширеними і дві. При цьому одна або обидві зіниці повільно реагують або взагалі не реагують на світло, а також на той подразник, що має зумовити повільне звуження і релаксацію при переході від ближнього до віддаленого зору. Якщо пацієнт знаходиться в темній кімнаті, яскраве світло може спричиняти повільне і неповне звуження зіниці. Пацієнт може скаржитися на підвищену чутливість до світла в ураженому оці, далекозорість через порушення акомодації, труднощі під час читання.
  • Втрата деяких глибоких сухожилкових рефлексів — колінного та ахілового.
  • Порушення потовиділення.

Інших ознак захворювань центральної нервової системи не виявляють. Зазвичай це однобічне ураження зіниці без явного патологічного значення. Найчастіше відбувається в жінок у віці 20-40 років.

Діагностика

Відзначають патологічну чутливість до розведеного пілокарпіну (0,125 %), що не діє на незмінену зіницю і не спричинює її звуження (міоз). Під дією цього препарату мідріаз при синдромі швидко минає через особливості холінергічної інервації. Іноді цей синдром може бути початком синдрому Шегрена.

Лікування

Передбачає підбір окулярів, призначення закапування малих доз препаратів на основі пілокарпіну. Для зменшення пітливості призначають препарати на основі беладони При тяжкому розладі потовиділення може знадобитися оперативне втручання з видаленням пошкоджених спінальних ганглієв.

Джерела

Література

  • Неврологія: національний підручник / I.А. Григорова, Л.I. Соколова, Р. Д. Герасимчук та ін.; за ред. I.А. Григорової, Л.I. Соколової. — К.: ВСВ «Медицина», 2015. — 640 с. + 32 с. кольор. вкл.

Посилання


Новое сообщение