Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Сноб

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Сноб, виставка 1867 р.

Сноб (англ. snob) — термін, який вживався в аристократичному середовищі для характеризування людей нешляхетного, неаристократичного походження, що прагнули «пролізти» у вище суспільство. Зараз так говорять про людину, яка претендує на вишукано-витончений смак, на виняткове коло занять, інтересів. Сноби особливо ретельно дотримуються правил вищого світу і нехтують усім, що виходить за ці правила. Звідси виникло поняття снобізм.

Популярна версія походження слова — сленгові назви студентів Ітонського коледжу на початку XIX століття, де «ноби» (учні шляхетного походження, ймовірно від слова англ. Noble — шляхтич) протиставлені «снобам» (не шляхетного походження). Саме слово походить від скорочення «s. nob.» (від лат. sine nobilitate — не знатного походження) яке ставили в університетських журналах навпроти імені в графі «титул».

Снобізм — модель поведінки або стиль життя, що полягає в копіюванні манер, смаків, поведінки вищого суспільства. Претензія людини на приналежність до вищих соціальних верств. Також словом снобізм можуть позначати конкретний вчинок або висловлювання, що характеризується подібною поведінкою. Людина, якій властивий снобізм, називається снобом. Існує визначення поняття сноб як порожньої людини, яка захоплюється зовнішнім лоском, однак таке визначення не правильне.

Снобізм полягає саме в тому, що сноб цінує предмети та явища не за їх якості, а тільки за те, що ці предмети та явища цінують представники еліти, до яких сноб хоче бути причетним. Снобізм часто відрізняється від лицемірства тим, що сноб щиро вважає себе інтелектуалом. Але снобізм у критичному значенні для пихатих і зарозумілих снобів набував саме саркастичного характеру.

Див. також

Джерела

  • Снобізм Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2

Посилання


Новое сообщение