| Франсуа Мішель Летельє, маркіз де Лувуа | |
|---|---|
| François-Michel Le Tellier, marquis de Louvois | |
 Франсуа Мішель Летельє.
Портрет роботи Я. Ф. Фута. Музей Версаля та Тріанона | |
| Народився |
18 січня 1641 Париж |
| Помер |
16 липня 1691 (50 років) Версаль ·інсульт |
| Громадянство | Франція |
| Діяльність | державний діяч |
| Знання мов | французька |
| Титул | count of Tonnerred і Маркіз |
| Посада | Secretary of State for Ward, Minister for the Maison du Roid, Chief Minister of Franced, Surintendant des Bâtimentsd і Secretary of State for Foreign Affairsd |
| Батько | Мішель Летельє |
| Мати | Елізабет Тюрпен |
| У шлюбі з | Анна де Сувре |
| Діти | Louis-Nicolas Le Tellier de Souvréd, Louis François Marie Le Tellierd, Каміль Ле Тельє де Лувуа, Madeleine Charlotte Le Tellierd і Michel-François Le Tellier, Marquis de Courtenvauxd |
| Нагороди |
 
|
Франсуа-Мішель Летельє, маркіз де Лувуа (фр. François-Michel Le Tellier, marquis de Louvois; 18 січня 1641 — 16 липня 1691) — граф де Тоннер з 1684 року, французький державний діяч, син Летельє. У 1668 році призначений державним секретарем у військових справах (військовим міністром). Людовик XIV ставився до нього з великою довірою; його поради надавали величезне вплив на зовнішню політику Франції.
Біографія
Він був надзвичайно енергійний в роботі; його посадове листування займає не менше дев'ятисот томів in-folio. Він змінив спосіб вербування, спорядження та забезпечення продовольством військ та створив корпус офіцерів, який тримав у найсуворішому підпорядкуванні; нагородами та чинами заохочувалися військові таланти, які незабаром зробили французьку армію першою у світі. Під час воєн Людовика XIV Лувуа розробляв плани операцій та керував діями письмово або ж особисто, супроводжуючи короля. При цьому у нього часто відбувалися суперечки з полководцями, що не бажали його втручання та ображалися на його горду зверхність. Зневажаючи інші нації, впевнений у силі Франції та її праві збільшувати свої володіння за рахунок сусідів, він заохочував схильність короля до завоювань. Великим цинізмом у застосуванні насильницьких засобів відрізнялася вся його політика стосовно «возз'єднання». Насильницькі заходи проти гугенотів, так само як і спустошення Пфальца в 1689 році, приводилися у виконання за його активної участі. Владолюбство та гордість створили йому багато ворогів; найбільше ненавиділа його пані Ментенон, і його положення вже стало доволі складним, коли він раптово помер.
1684 року він купив у Франсуа Жозефа де Клермон-Тоннер графство Тоннер.
Література
- Rousset, Camille. Histoire de Louvois et de son administration politique et militaire. Paris: Didier et Cie, 1879. 4 vol. 6e éd.
Джерела
- Лувуа, Франсуа Мишель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.