| Індуїстська література | |
| |
| Веди | |
|---|---|
| Ріґ · Яджур | |
| Сама · Атхарва | |
| Розподіл | |
| Самхіти · Брахмани | |
| Араньяки · Упанішади | |
| Упанішади | |
| Айтарея · Бріхадараньяка | |
| Іша · Кена · Катха | |
| Чхандог'я · Тайттірія | |
| Прашна · Шветашватара | |
| Мундака · Мандук'я | |
| Веданґа | |
| Шикша · Чандас | |
| В'акарана · Нірукта | |
| Джйотиша · Кальпа | |
| Ітіхаси | |
| Махабхарата · Рамаяна | |
| Пурани | |
| Бхаґавата · Брахмавайварта | |
| Ваю · Вішну · Падма | |
| Маркандея · Нарада | |
| Інші тексти | |
| Смріті · Стотри · Шруті · Сутри | |
| Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра · | |
| Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача | |
| Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха · | |
| Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха | |
| Теварам · Чайтанья-чарітамріта · | |
| Шукасаптаті | |
| Портал «Індуїзм» | |
Шикша — одна з шести веданг, що пояснює традиційну індуїстську фонетику і фонологію санскриту. Основною метою шикши є навчання правильній вимові ведичних гімнів і мантр. Найбільш древнім посібником з санскритської фонетики є «Пратішакхьї», в яких описуються санскритська вимова та інтонація, а також санскритські правила сандхі, специфічні в кожній з ведичних шкіл.