Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Юлія Друзілла

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Юлія Друзілла
IVLIA DRVSILLA
Chalcedony portrait bust.jpg
Бюст Юлії Друзілли із зеленого халцедону, 37–39 н. е.
Народилася 16 вересня 16(0016-09-16)
Абітарвіум
Померла 10 червня 38(0038-06-10) (21 рік)
Рим
Поховання Мавзолей Августа
Країна Стародавній Рим
Відома завдяки сестра Калігули
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій
Рід Династія Юліїв-Клавдіїв
Батько Германік
Мати Агрипіна Старша
Брати, сестри Юлія Лівілла, Агріппіна Молодша, Калігула, Нерон Юлій Цезар Германік, Друз Юлій Цезар, Gaius Julius Caesar Germanicus Majord, Tiberius Julius Caesar Germanicusd і Ignotus Julius Caesar Germanicusd
У шлюбі з Луцій Кассій Лонгін (33-37)
Марк Емілій Лепід (37-38)

Юлія Друзілла (16 — 38) — давньоримська матрона, представниця імператорської родини Юліїв-Клавдіїв.

Життєпис

Донька Германіка Юлія Цезаря, консула 12 року н. е., та Агрипіни Старшої. Народилася у Абітарвіумі (сучасний Кобленц). У травні 17 року її батько Германік святкував тріумф над херусками, і Друзілла перебувала у колісниці разом зі старшими братами та сестрою.

З підліткового віку була постійною коханкою свого брата Гая, згодом імператора Калігули. У 33 р. вийшла заміж за Луція Кассія Лонгіна, консула 30 року.

Коли Калігула прийшов до влади у 37 році, він розвів Друзіллу з Кассієм й видав її за Марка Лепида, але відкрито жив з нею як зі своєю дружиною і, можливо, навіть мав від неї дитину. Під час хвороби Калігула призначив Друзіллу спадкоємицею свого майна та влади.

У 38 році Друзілла померла, її смерть завдала Калігулі великого жалю. Їй були надані численні почесті: державний похорон, золоте зображення у сенаті й статуя у храмі Венери, відбулося обожнювання під ім'ям Пантеї з колегією жерців з 20 осіб.

Родина

  1. Чоловік — Луцій Кассій Лонгін, консул 30 року.
  1. Чоловік — Марк Емілій Лепід

Джерела

  • Sen. Cons. ad Polyb. 36
  • Tac. Ann. II 41; VI 15
  • Suet. Cal. 7; 24
  • Dio LIX 11
  • Aur. Vict. de Caes. 3, 10;
  • Eutrop. VII 12, 3
  • Mommsen, Hermes, XIII 255

Новое сообщение