| Алкогольний абстинентний синдром | |
|---|---|
| Спеціальність | психіатрія, наркологія і addiction medicined |
| Причини | Alcohol detoxificationd |
| Препарати | баклофен |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 6C40.4 |
| МКХ-10 | F10.3 |
| МКХ-9 | 291.81 |
| DiseasesDB | 3543 |
| MedlinePlus | 000764 |
Алкогольний абстинентний синдром — стан людини із залежністю від алкоголю після раптового припинення вживання алкогольних напоїв, або під час швидкого зменшення дози вживаного алкоголю. Зустрічається на II і III стадії алкоголізму. Тривалість стану, який супроводжується вегетативними, соматичними, неврологічними та психічними порушеннями, що зумовлено стадією захворювання і фізіологією людини. Часто плутається з поняттям «похмілля», що невірно.
В англомовній літературі під абстиненцією мається на увазі просто утримання (непитущість) (англ. abstinence), і замість поняття абстинентного синдрому використовується «синдром скасування» (англ. withdrawal syndrome).
Залежність від алкоголю
Як пише П. Д. Шабанов, хоча нейронні системи, зачеплені у формуванні залежності, важко виділити, з допомогою процесів скасування можна встановити сам феномен залежності. Відміна прийому етанолу призводить до похмілля, тривожності, тремору і гіперактивності симпатичної нервової системи, психозів, судоми, порушення сну і навіть смерті. Але повторний прийом алкоголю миттево пом'ягшує вищеозначену симптоматику, що і є головною ознакою залежності, і відрізняє залежність від отруєння (інтоксикаціі).
Симптоми
Алкогольний абстинентний синдром розрізняється за стадіями:
| II стадія алкоголізму | I ступінь тяжкості (перший етап) | Пітливість, сухість у роті, тахікардія, можливість самостійного стримування бажання похмеляння, похмеляння дає можливість вести активну життєдіяльність не запускаючи алкогольну тягу | стадія вегетативно-астенічних розладів |
| II ступінь тяжкості (багатоденне зловживання) | гіперемія, ін'єкціонування склер, тахікардія або різке падіння тиску, тяжкість в голові, блювання, тремор кінцівок або всього тіла, порушення ходи. Практично відсутня можливість самостійного стримування стадії похмеляння, воно вже не дає вести активний спосіб життя запускаючи бажання продовжити вживання | стадія вегетативно-соматичних і неврологічних розладів | |
| III ступінь тяжкості | характеризується тривожним настроєм, поверхневим сном з кошмарними сновидіннями, почуттям туги, провини, страху, негативним ставленням до оточуючих людей | Переважання психічних розладів | |
| ІІІ стадія | Повний набір фізичних і психічних порушень | ||
Частина симптомів буває схожа з постінтоксикаційним станом (похміллям) здорової людини — спрага, поганий настрій і інші. Але є і відмінність, що полягає у вторинному патологічному потягу, що формується остаточно на II стадії. У наркології розрізняють первинний патологічний потяг і вторинний, що створює непереборне бажання випити, саме існування без алкоголю людині здається жахливим.
Стан людини стає необ'єктивним і емоційно забарвленим — запальність, роздратування, агресія та інші. Поступово проявляються й інші вегетативні порушення: пітливість, «ломка», нудота, «сухе» блювання, запаморочення та інші. Якщо абстиненція викликана виснаженням організму, то така людина часто не може здійснювати прості дії (застебнути ґудзик та ін.) Можлива тахікардія та інші пов'язані з серцем ускладнення.
Стан людини після припинення запою оцінюється як важкий. Мозок людини в даному стані збуджений. Загальний стан характеризується безсонням з афективними сновидіннями. Хворих супроводжує нетривалий сон («поверхневий»), з кошмарними або ні, реалістичними сновидіннями.
Тривожність і тяга до алкоголю збільшуються ближче до вечора і ночі. Тяга до алкоголю стає несвідомою і незворотною, «сліпою».
Лікування
Оптимальним рішенням є госпіталізація хворого у лікувально-профілактичний заклад, де йому буде надана відповідна допомога. У домашніх умовах, без виклику лікаря-нарколога на будинок, проводяться лише превентивні заходи — вимірювання артеріального тиску, вживання доступних седативних засобів.
Література
- Шабанов П. Д. Социальные и медицинские источники пьянства и алкоголизма // Основы наркологии. — М.: Лань, 2002. — С. 13. — 560 с. — ISBN 5-8114-0412-3.
Див. також
|
