Апте́ка (нім. Apotheke від грец. αποθηκη — «комора», «апофіка») — медично-санітарний заклад, що виготовляє і відпускає ліки за рецептами, продає готові лікарські засоби, які дозволено відпускати без рецепта, лікарські мінеральні води, перев'язувальні матеріали, предмети догляду за хворими та інші медичні вироби.
Історія
Заклади типу аптек виникли в країнах стародавнього світу (Китай, Єгипет, Індія, Греція, Рим).
У країнах Європи історію аптекарства відраховують від «Едикту з Салерно» імператора Фрідріха ІІ (1241), де він визначив умови отримання звання аптекар і лікар, причому останнім заборонялось бути власником аптеки чи працювати у ній. У едикті була зафіксована плата лікарям. У XIV ст. по містах появились цехи аптекарів, які мали право для виготовлення з лікарських рослин ліків у своїх виробничих приміщеннях (лат. offizin) і продажу їх. Найдавніша діюча аптека Європи відома з документу 1241 року. У місті Трір її заклали на ринковій площі. У монастирі францисканців Дубровника працює аптека з 1317 року. Також Ратушну аптеку Таллінна відносять до найстаріших у Європі (до 1422).
Аптеки в Україні
Першим аптекарем Львова був німець Клеменс (1392—1400); Василь Русин 1445 заклав одну з перших аптек міста, а наприкінці XVI ст. існував цех аптекарів з 15 осіб. У Речі Посполитій на другу половину XVII ст. існували аптеки у Кам'янці-Подільському, Луцьку, Кременці, Вінниці, Корсуні, Богуславі, Умані, Житомирі та 8 у Львові. Найдавніша аптека України «Під чорним орлом» безперервно працює у Львові з 1775 року. З 1960-х років вона має статус аптеки-музею.
У Московському царстві перша аптека при царському дворі виникла 1581 року (була єдиною у царстві до XVIII ст.), першу «Школу лѣкарей» відкрили 1654 року. Сам Аптекарський приказ був закладений близько 1581 року.
В Києві перша аптека була відкрита 1715.
До Жовтневого перевороту в Україні були переважно приватні аптеки, які постачалися головним чином з-за кордону.
1919—20 в УРСР аптеки було націоналізовано. Основні функції аптеки: 1. Надання невідкладної медичної допомоги населенню; 2. Розповсюдження серед населення санітарно-гігієнічні знання; 3. Проведення інформаційної роботи серед медичних і фармацевтичних фахівців
| К-сть аптек за роками | |
|---|---|
| Рік | к-сть аптек |
| 1913 | 1 067 |
| 1941 | 2 419 |
| 1945 | 1 843 |
| 1955 | 2 849 |
| 1958 | 3 007 |
За роки радянської влади мережа аптек в Україні збільшувалась (з 1 067 аптек в 1913 до 2 419 в 1941) Одночасно створювалась потужна медична промисловість. Під час тимчасової окупації України в період німецько-радянської війни нацистами було знищено 1 807 аптек, причому завдано збитків на 290 млн карбованців. В післявоєнні роки кількість аптек в УРСР щороку зростала: 1945 працювало 1 843 А., 1955 — 2 849, 1958 — 3 007. Крім госпрозрахункових аптек, які відпускають медикаменти за плату, при лікарнях працювали аптеки закритого типу (1958 таких аптек в УРСР було 562). В УРСР аптеки були підпорядковані Головному аптечному управлінню Міністерства охорони здоров'я.
З 2015 року інтереси аптек і аптечних мереж України у стосунках з державою захищає Аптечна професійна асоціація України.
Станом на лютий 2019 в Україні загалом 22 642 аптек та аптечних пунктів. У них торгують вроздріб:
- 2097 юридичних осіб, 59 % від загального числа аптек та аптечних пунктів,
- 4495 фізичних осіб-підприємців, 29 %,
- 363 юридичні особи державної та комунальної власності, 11 %.
Див. також
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Аптечное дело в Украинской ССР. К., 1958.
Джерела
- Отамановский В. Д. Перші аптеки на Україні / В. Д. Отомановський //Фармацевтичний журнал.- 1960.- № 2.- С. 19-22.
Посилання
- Придворная медицина в России в X—XVIII вв. (рос.)
- Довідник аптек по містах України [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія