Санкт-Петербург, бомбосховище другої половини ХХ ст.
Бомбосхо́вище — захисна споруда, об'єкт цивільної оборони, служить для захисту людей від авіабомб і артилерійських снарядів, уламків зруйнованих будівель і згубної дії отруйних газів.
За останньою ознакою є прямим спадкоємцем сховищ від газової атаки, що будувалися в 1920-ті — першій половині 1930-х гг. Будувалися з 1930-х по 1940-ві роки і згодом багато перепрофілювалися під сховища від ядерної зброї.
Бомбосховища були широко поширені в період Другої світової війни. Окрім спеціально побудованих бомбосховищ та пристосованих під захисну споруду підвалів, в деяких великих містах як бомбосховища використовувалися приміщення метрополітену.
Класифікація
Довоєнна класифікація захисних споруд в СРСР:
- Бомбосховища I категорії: захист від усіх видів впливів засобів нападу з повітря, в тому числі від прямого попадання важких фугасних бомб. Зазвичай будуються з розрахунком на бомби 100—250 кг;
- Бомбосховища II категорії — огороджувальні від ударної хвилі, осколкової і отруйної дії, обвалення будівель, пожеж; не розраховане на пряме попадання бомби;
- Сховища хімічного захисту, в тому числі протигазові (захисні) кімнати і хімпалатки.
Див. також
Посилання
|
|
|---|
|
| Античні часи |
|
|
|
| Середні віки |
|
|
| Новий час |
|
|
| XIX сторіччя |
|
|
XX сторіччя
та сучасність |
|
|
| Загальні поняття |
|
|
