Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Гемтузумаб озогаміцин

Гемтузумаб озогаміцин

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Mab-ozogamicin.svg
Гемтузумаб озогаміцин
Систематизована назва за IUPAC
гуманізовані (від миші) IgG1 моноклональні антитіла до CD33
Класифікація
ATC-код L01FX02
PubChem
CAS 220578-59-6
DrugBank
Хімічна структура
Формула
Мол. маса 151500 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100% (в/в)
Метаболізм Ретикулоендотеліальна система
Період напіввиведення 62-90 год.
Екскреція НД
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата Майлотарг,
«Фармація і Апджон Компані ЛЛС», США
UA/18298/01/01
03.09.2020-03/09/2025

Гемтузумаб озогаміцин (англ. Gemtuzumab ozogamicin, лат. Gemtuzumabum ozogamicin) — синтетичний препарат, який є людським моноклональним антитілом до CD33, та є кон'югатом антитіла з лікарським засобом, що розроблений для лікування гострого мієлобластного лейкозу, який застосовується внутрішньовенно. Гемтузумаб озогаміцин розроблявся у співпраці компаній «Celltech» і «Wyeth» з 1991 року, після входження компаній до складу компанії «Pfizer» саме ця компанія з 2009 року займається дослідженнями та маркетингом препарату.

Фармакологічні властивості

Гемтузумаб озогаміцин — синтетичний лікарський препарат, який є гуманізованим (від миші) моноклональним антитілом до CD33, зв'язаний із протипухлинним препаратом каліхеаміцином. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні комплексу з пухлинними клітинами, що експресують антиген CD33, та з подальшим внутрішньоклітинним вивільненням N-ацетил-гамма-каліхеаміцин диметилгідразиду, активація якого індукує дволанцюгові розриви ДНК пухлинних клітин, наслідком чого є зупинка клітинного циклу та апоптотична загибель пухлинних клітин. Гемтузумаб застосовується для лікування гострого мієлобластного лейкозу, як і в комбінації з даунорубіцином і цитарабіном, так і як монотерапію, і в клінічних дослідженнях препарату спостерігалося збільшення виживання хворих при застосуванні гемтузумабу, хоча й спостерігалось збільшення випадків венооклюзійної хвороби печінки та загальне збільшення смертності внаслідок токсичності препарату, не пов'язаної з перебігом хвороби.

Фармакокінетика

Гемтузумаб озогаміцин відносно повільно розподіляється в організмі після ін'єкції, але швидко метаболізується до активних похідних. Біодоступність препарату після внутрішньовенного застосування становить 100 %. Гемтузумаб озогаміцин майже повністю (на 97 %) зв'язується з білками плазми крові Метаболізм препарату достеменно не вивчений, найімовірніше гемтузумаб озогаміцин метаболізується в ретикулоендотеліальній системі до амінокислот та пептидів. Шляхи виведення препарату з організму достеменно не встановлені. Період напіввиведення гемтузумабу озогаміцину з організму становить після першого введення 62 години, при повторних введеннях зростає до 90 годин, даних за зміни цього часу при печінковій або нирковій недостатності немає.

Показання до застосування

Гемтузумаб озогаміцин застосовують у складі комбінованої терапії або як монотерапію при вперше діагностованому CD33-позитивному гострому мієлобластному лейкозі у хворих віком від 1 місяця, та при рецидивуючому або рефрактерному СDЗЗ-позитивного гострому мієлобластному лейкозі у хворих віком від 2 років.

Побічна дія

При застосуванні гемтузумабу озогаміцину найчастішими побічними ефектами є:

Протипоказання

Гемтузумаб озогаміцин протипоказаний при застосуванні при підвищеній чутливості до препарату, у віці до 1 місяця, при вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску

Гемтузумаб озогаміцин випускається у вигляді порошку для приготування розчину для інфузій у флаконах по 4,5 мг.

Посилання


Новое сообщение