Гідроксид магнію

Гідроксид магнію
Ідентифікатори
Номер CAS	1309-42-8
Номер EINECS	215-170-3
DrugBank	09104
KEGG	C07876 і D06425
ChEBI	6637
RTECS	OM3570000
Код ATC	G04BX01 і A02AA04
SMILES	[OH-].[OH-].[Mg+2]
InChI	InChI=1S/Mg.2H2O/h;2*1H2/q+2;;/p-2
Номер Бельштейна	11342935
Номер Гмеліна	485572
Властивості
Молекулярна формула	Mg(OH)2
Молярна маса	58,320 г/моль
Зовнішній вигляд	безбарвні кристали
Густина	2,37 г/см³
Тпл	350 °C
Розчинність (вода)	0,00069 г/100 г H2O
Структура
Кристалічна структура	гексагональна
Термохімія
Ст. ентальпія утворення ΔfHo 298	–924,7 кДж/моль
Ст. ентропія So 298	63,18 Дж·моль–1·К-1
Теплоємність, co p	77,11 Дж·моль–1·К-1
Пов'язані речовини
Інші аніони	оксид магнію, хлорид магнію
Інші катіони	гідроксид кальцію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гідрокси́д ма́гнію, ма́гній гідрокси́д — неорганічна сполука складу Mg(OH)₂. Білі кристали, які погано розчиняються у воді. Сполука проявляє слабкі осно́вні властивості.

Застосовується як препарат для зниження кислотності шлункового соку та як антидот при отруєннях арсеном. Проміжна сполука у синтезі металевого магнію.

Поширення у природі

Мінерал брусит

Мінерали, до складу яких входить гідроксид магнію, є доволі малопоширеними. Серед таких мінералів найбільше значення має брусит. Окрім основної сполуки, Mg(OH)₂, в ньому можуть знаходитися домішки MnO, FeO, Fe₂O₃. Брусит утворюється в результаті гідролізу розчинних у лугах природних сполук магнію.

Також Mg(OH)₂ зустрічається у складі мінералу гідромагнезиту, який за складом наближений до суміші гідроксиду та карбонату магнію, — 4MgCO₃·Mg(OH)₂·2H₂O.

Фізичні властивості

Гідроксид магнію є білими кристалами, які погано розчиняються у воді й не проводять струм. Активно осушує повітря шляхом поглинання води і вуглекислого газу. Добре розчиняється в солях амонію.

Отримання

З огляду на малу поширеність гідроксиду магнію у мінеральних покладах, його добувають в інший спосіб. Для потреб промисловості Mg(OH)₂ отримують преципітацією морської води та розсолів. Вперше добування гідроксиду з морської води застосували у 1865 році на узбережжі французького Середземномор'я.

В лабораторних у мовах гідроксид магнію можна синтезувати спаленням металевого магнію у парі води:

${\displaystyle \mathrm {Mg+2H_{2}O{\xrightarrow {t}}Mg(OH)_{2}+H_{2}} }$

Також застосовується осадження малорозчинного гідроксиду при взаємодії солей магнію з лугами і гідроксидом амонію.

${\displaystyle \mathrm {MgCl_{2}+2NaOH\rightarrow Mg(OH)_{2}+2NaCl\downarrow } }$

${\displaystyle \mathrm {MgCl_{2}+2NH_{4}OH\rightarrow Mg(OH)_{2}\downarrow +2NH_{4}Cl} }$

Однак, осадження за допомогою гідроксиду амонію відбувається неповністю через постійне зменшення іонів OH^-.

Хімічні властивості

Гідроксид магнію розкладається при нагріванні понад 350 °C вакуумі і при 800 °C — на повітрі:

${\displaystyle \mathrm {Mg(OH)_{2}{\xrightarrow {t}}MgO+H_{2}O} }$

Сполука є слабкою основою, взаємодіє з кислотами, солями амонію та кислотними оксидами (активно поглинає з повітря вуглекислий газ):

${\displaystyle \mathrm {Mg(OH)_{2}+2HCl\rightarrow MgCl_{2}+2H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {Mg(OH)_{2}+H_{2}SO_{4}\rightarrow MgSO_{4}+2H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {Mg(OH)_{2}+2NH_{4}Cl\rightarrow MgCl_{2}+2NH_{3}+2H_{2}O} }$

При нагріванні реагує з деякими неметалами, які в результаті утворюють відповідні гідриди:

${\displaystyle \mathrm {2Mg(OH)_{2}+2S\rightarrow 2MgO+2H_{2}S+O_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {2Mg(OH)_{2}+2Se\rightarrow 2MgO+2H_{2}Se+O_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {6Mg(OH)_{2}+4P\rightarrow 6MgO+4PH_{3}+3O_{2}} }$

Комплексоутворення з неорганічними лігандами для катіону Mg²⁺ нехарактерне (нестійкі комплекси з оксигеновмісними молекулами відомі для галогенідів магнію), тож в лугах Mg(OH)₂ нерозчинний.

Застосування

Препарати «Маалокс» та «Альмагель»

Гідроксид магнію застосовується як проміжна сполука в синтезі металевого магнію. Застосовується для очистки цукру, води у котельнях, у виготовленні зубних паст.

У медицині

Гідроксид магнію широко використовується як антацидний засіб при підвищеній кислотності шлункового соку (при гастритах, виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки). Входить до складу препарату «Маалокс» (акронім від «магній алюміній оксид»), а також його аналогу «Альмагелю», які знижують кислотність.

Нейтралізуючи хлоридну кислоту, що міститься у шлунку, перетворюється на хлорид магнію, який має послаблюючу дію. Застосовується при отруєнні кислотами та сполуками арсену.

Див. також

• Антациди
• Морська сіль

Джерела

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5.
• Seeger M. Magnesium compounds // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 23. — DOI:10.1002/14356007.a15_595.pub2.
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с.
• Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с.
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0.
• Фармацевтична хімія / П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9.
• Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1990. — Т. 2 : Даффа реакция — Меди сульфат. — 671 с. : ил., табл. — ISBN 5-85270-035-5.(рос.)