Двоядерна клітина

Двоядерна клітина
Двоядерна клітина має два ядра. Вищевказана клітина була пофарбована, щоб виділити ядра, і оброблена антитілами проти тубуліну, щоб виділити мікротрубочки, щоб показати двоядерність.
Спеціальність	Патологія
Класифікація та зовнішні ресурси

Двоядерні клітини — клітини, що містять два ядра. Цей тип клітин найчастіше буває в ракових клітинах і може виникати з різних причин. Бінуклеацію можна легко побачити за допомогою фарбування та мікроскопії. Загалом бінуклеація негативно діє на життєздатність клітин і наступний мітоз. Вони також трапляються у гепатоцитах, хондроцитах і в грибах (дикаріон).

Причини

Утворення борозни розщеплення: (A) зображує нормальне розділення борозни розщеплення; (B) зображує регресію борозни розщеплення, що веде до двоядерної клітини

• Регресія борозни розщеплення: клітини діляться і майже завершують поділ, але потім борозна розщеплення починає регресувати, і клітини зливаються. Вважається, що це спричинено нерозходженням хромосом, але механізм, за допомогою якого це відбувається, недостатньо вивчений. 
• Порушений цитокінез: клітина може не сформувати борозну розщеплення, що призводить до того, що обидва ядра залишаються в одній клітині. 
• Мультиполярні веретена: клітини містять три або більше центріолей, що призводить до кількох полюсів. Це призводить до того, що клітини тягнуть хромосоми в багатьох напрямках, що закінчується кількома ядрами в одній клітині.
• Злиття новоутворених клітин: дві клітини, які щойно завершили цитокінез, зливаються одна в одну. Цей процес не зовсім зрозумілий.

Виявлення

Двоядерні клітини можна спостерігати за допомогою мікроскопії. Клітини спочатку повинні бути зафіксовані, щоб зупинити їх у клітинному циклі, зберегти їхні структури від деградації. Їхні ядра та тубулін слід потім зробити видимими, щоб можна було ідентифікувати двоядерність. DAPI — це барвник, який зв'язується з ДНК і флуоресціює синім кольором. З цієї причини він особливо корисний для маркування ядер. Зонди антитіл можна використовувати для флуоресцентного мічення тубуліну. Потім імунофлуоресценцію можна спостерігати під мікроскопом. Двоядерні клітини найлегше визначити при огляді тубуліну, який оточує два ядра в клітині. Двоядерні клітини можна помилково прийняти за дві клітини, розташовані в безпосередній близькості, якщо дивитися лише на ядра.

Двоядерна клітина вище — це плоскоклітинна карцинома порожнини рота, лінія клітин UPCI-SCC-103. A: Ракова клітина, оброблена антитілами проти тубуліну. B: Та сама ракова клітина, пофарбована DAPI, підсвічуючи ядра. C: обидві фотографії накладені

Рак

Двоядерність відбувається з набагато вищою швидкістю в ракових клітинах. Інші ідентифікаційні ознаки ракових клітин включають мультиполярні веретена, мікроядра та хроматиновий місток. Однак підвищена швидкість двоядеоности зазвичай недостатньо висока, щоб зробити її остаточним діагностичним інструментом.

Ефекти

Доля двоядерних клітин значною мірою залежить від типу клітини, з якої вони походять. Великий відсоток двоядерних клітин, що виникають із нормальних клітин, залишаються в інтерфазі і більше ніколи не вступають у мітоз. Клітини, які містять багато мутацій, перш ніж вони стануть двоядерними, з більшою ймовірністю пройдуть наступні раунди мітозу. Одне дослідження показало, що понад 50 % двоядерних клітин більше ніколи не вступали в мітоз, тоді як більше 95 % ракових клітин змогли пройти через мітоз. Подальші раунди мітозу в двоядерних клітинах мають набагато більший рівень помилок у хромосомних диз'юнкціях робить набагато більш імовірним для клітин накопичення мутацій.