Дерматогліфіка

Дерматогліфіка (гр. дерматос — шкіра., і гр., видовбую, вирізьблюю) — розділ морфології людини, який вивчає шкірний рельєф долонних і підошовних поверхонь, де шкіра вкрита численними папілярними лініями, що утворюють певні візерунки. Дані дерматогліфіки використовуються в криміналістиці (дактилоскопія), судовій, клінічній медицині, медичній генетиці.

Цей метод запропонував у 1892 Ф. Гальтон для дослідження шкірних гребінчастих візерунків пальців і долонь, а також згинальних долонних борозен.

Дерматогліфіка поділяється на:

• дактилоскопію — вивчення малюнка пальців;
• пальмоскопію — вивчення особливостей будови долонь;
• плантоскопію — вивчення особливостей будови підошов.

Дерматогліфічні методи використовують у визначенні зиготності близнюків, для діагностування багатьох спадкових захворювань, а також в окремих випадках встановлення спірного батьківства.

Дослідження показали, що при хворобі Дауна, синдромах Клайнфельтера, Шерешевського — Тернера відбуваються специфічні зміни не тільки візерунків пальців і долонь, але й характер основних згинальних борозен на шкірі долонь.

Джерела

• Словник іншомовних слів. За редакцією О. С. Мельничука. Головна редакція Української радянської енциклопедії. Київ — 1977.
• Медична біологія: підручник / В. П. Пішак, Ю. І. Бажора, Ш. Б. Брагін [та ін.] ; ред.: В. П. Пішак, Ю. І. Бажора ; Міністерство охорони здоров'я України. — 2-ге вид., перероб. та доп. — Вінниця: Нова книга, 2009. — 608 с. — ISBN 978-966-382-149-8

Посилання

• ДЕРМАТОГЛІФІКА [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія