Дисгра́фія (від грец. dis — префікс, що означає розлад, γραφειν — пишу) — нездатність оволодіти письмом та навчитись читати за нормального розвитку інтелекту. Найчастіше присутнє в людей, які страждають на дислексію. Розглядається як симптом при алалії, різних формах афазій, або при недорозвиненні мови. Основою дисграфії звичайно виступає неповноцінність фонематичного слуху й утруднення у вимові, які перешкоджають оволодінню фонематичним складом слова. Може бути скоректована при організації спеціальних вправ у читанні й письмі.
Розрізняють також аграфію — крайній варіант дисграфії, повну нездатність читати та писати.
Див. також
Література
- Труднощі навчання: дислексія, дисграфія, диспраксія, дискалькулія : практ. реком. для дітей, батьків і педагогів / К. С. Тихонова. – Харків : Ранок, 2020. – 152 с.
Посилання
- Аграфія [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Дисграфія [Архівовано 1 жовтня 2006 у Wayback Machine.](рос.)
- дисграфия: диагностика, проблемы, коррекция (рос.) [недоступне посилання з лютого 2019]
|
