Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.

Еміль Адольф фон Берінг

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Еміль Адольф фон Берінг
нім. Emil Adolf von Behring
Еміль Адольф фон Берінг
Еміль Адольф фон Берінг
Народився 15 березня 1854(1854-03-15)
Гансдорф
Помер 31 березня 1917(1917-03-31) (63 роки)
Марбург
·пневмонія
Країна Flag of Germany (1867–1918).svg Німецька імперія
Flag of Prussia (1892-1918).svg Королівство Пруссія
Національність німець
Діяльність лікар-імунолог, лікар, письменник-документаліст, викладач університету, фізіолог, бактеріолог
Alma mater HU Berlin
Галузь фізіолог, імунолог
Заклад Марбурзький університет, Університет Мартіна Лютера і Шаріте
Науковий ступінь PhD
Науковий керівник Роберт Кох і Кітасато Сібасабуро
Відомі учні Йоганес Фібіґер
Членство Academy of Science for Public Utilityd, Американська академія мистецтв і наук, Pépinière-Corpsd, Corps Guestphalia et Suevoborussia Marburgd і Germania Marburgd
У шлюбі з Else von Behringd
Нагороди

CMNS: Еміль Адольф фон Берінг у Вікісховищі

Емі́ль А́дольф фон Бе́рінг (15 березня 1854(1854-03-15), Лавіце, Kreis Rosenberg in Westpreußend, Західна Пруссія — 31 березня 1917(1917-03-31), Марбург, Гессен-Нассау) — німецький бактеріолог, вважається творцем імунології, перший лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини за 1901 рік.

Народився у багатодітній родині (сім'я мала 13 дітей, він був п'ятим) у родині вчителя. Закінчив військово-медичну школу в Берліні, служив у війську. З 1888 р. був асистентом Роберта Коха. Від 1895 року професор університету в Галле та Інституту Терапії у Марбурзі.

Праці

Вперше показав, що сироватка крові імунізованих тварин має антитоксичні властивості. Разом з Кітасато Сібасабуро і незалежно від Еміля Ру створив сироватку, ефективну проти правця (1890) і дифтерії (1901). У наступні роки чимало працював над проблемою імунізації проти туберкульозу.

Був автором багатьох наукових праць, між іншим:

  • Die praktischen Ziele der Blutserumtherapie (1892)
  • Aetiologie und aetiologische Therapie des Tetanus (1904)
  • Diphterie (1910)
  • Einfuehrung in die Lehre von der Bekaempfung der Infektionskrankheiten (1912)

Нагороди

Див. також

  • 65685 Беринг — астероїд, названий на честь вченого.

Література

  • Bernhard vom Brocke In: Walther Killy (Hrsg.): 1. Auflage. Band 1: Aachen–Boguslawski. K. G. Saur. — München 1995. — S. 402—403. — ISBN 3-598-23161-X. (нім.)
  • Richard Bieling Der Tod hatte das Nachsehen. Emil von Behring — Gestalt und Werk. — Bielefeld: Bielefelder Verlag, 1954. (нім.)
  • Ulrike Enke Behrings Nachlässe — Behrings Biographien. In: Berichte zur Wissenschaftsgeschichte. 37, 2014. — S. 216—239. (нім.)
  • Werner Köhler Behring, Emil von. In: Werner E. Gerabek, Bernhard D. Haage, Gundolf Keil, Wolfgang Wegner (Hrsg.): Enzyklopädie Medizingeschichte. — De Gruyter, Berlin, New York, 2005. — ISBN 3-11-015714-4. — S. 160 f. (нім.)
  • Derek S. Linton Emil von Behring. Infectious Disease, Immunology, Serum Therapy. — American Philosophical Society, Philadelphia 2005. — ISBN 0-87169-255-4. (англ.)
  • Hans Schadewaldt Die Anfänge der Immunologie. Emil Behrings Serumtherapie. In: Heinz Schott (Hrsg.): Meilensteine der Medizin. — Harenberg, Dortmund, 1996. — ISBN 3-611-00536-3. — S. 375—380. (нім.)



Новое сообщение