Мы используем файлы cookie.
Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Еміль Редліх
Другие языки:

Еміль Редліх

Подписчиков: 0, рейтинг: 0
Еміль Редліх
нім. Emil Redlich
Emil Redlich.jpg
Народився 18 січня 1866(1866-01-18)
Помер 9 червня 1930(1930-06-09)(64 роки)
Країна Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність невролог
Alma mater Віденський університет
Науковий ступінь доктор медичних наук
Знання мов німецька
У шлюбі з Amalie Redlichd

Еміль Редліх (нім. Emil Redlich; 18 січня 1866, Брно, Австрійська імперія — 7 червня 1930, Відень) — австрійський невролог, нейроанатом і психіатр.

Біографія

Народився в родині єврейського походження. У 1889 році отримав докторський ступінь з медицини у Віденському університеті. Займався анатомічними дослідженнями мозку в інституті Генріха Оберштейнера.

У 1895 році працював у неврологічному інституті Юліуса Вагнера-Яурегга, в 1898 році очолив приватну психіатричну клініку в Інзерсдорфі (нині район Лізінг, Відень).

У 1914 році був призначений директором психіатричної лікарні (Nervenheilanstalt Maria-Theresia-Schlössel) у Відні.

Наукова діяльність

Займався дослідженнями в області фізіології і патології центральної нервової системи. Автор близько 140 наукових робіт.

Одним із перших (у 1880-ті роки) запропонував гіпотезу про зв'язок між прогресивним паралічем і сифілісом. Проводив досліди в області епілепсії, розсіяного склерозу, енцефаліту, дегенерації спинного мозку, нарколепсії, неврозів та істерій. У 1898 році описав амілоїдні бляшки (англ. senile plaques).

Також описав спалах розсіяного енцефаломієліту (Encephalomyelitis, хвороба Редліха-Флатау) з ураженнями, поширеними по всьому головному і спинному мозку.

Ця хвороба стала відомою як «синдром Редліха-Флатау», виявлена, незалежно один від одного, Емілем Редліхом та Едвардом Флатау (1868—1932), який заявив, що причиною захворювання може бути вірус, що пізніше й отримало наукове підтвердження.

Пам'ять

Вибрані праці

  • Zur pathologischen Anatomie der Syringomyelie und Hydromyelie. Zeitschrift für Heilkunde 12, ss. 553—574, 1891
  • Ueber eine eigenthümliche, durch Gefässdegenerationen hervorgerufene Erkrankung der Rückenmarkshinterstränge. Zeitschrift für Heilkunde 12, ss. 247—268, 1891
  • Die hinteren Wurzeln des Rückenmarkes und die pathologische Anatomie der Tabes dorsalis . Arb. ad Inst. f. Anat. u. Physiol. d. Centralnervensyst. an d. Wien. Univ., Ss. 1-52, 1892
  • Zur Kenntniss der Rückenmarksveränderungen nach Amputationen. Centralbl. f. Nervenh. u. Psychiat. 4, ss. 1-5, 1893
  • Ueber einen Fall von infantiler, erworbener Kleinhirnatrophie. Aerztl. Centr. -Anz. 6, s. 559, 1894
  • Ueber die sogenannte subcorticale Alexie. Jahrbücher für Psychiatrie 13, ss. 243—302, 1894/95
  • Zur Casuistik der Kleinhirnerkrankungen. Wien. med. Wchnschr. 45, ss. 817—821, 1895
  • Die Pathologie der tabischen Hinterstrangserkrankungen. Jena, 1897.
  • Die spastische Spinalparalyse und die hereditäre spastische Spinalparalyse.
  • Über multiple Sklerose.
  • Neuere Untersuchungsbehelfe in der Diagnostik der Hirnkrankheiten. Deutsche Klinik, 6, 1, 1906
  • Redlich, Obersteiner. Die Krankheiten des Rückenmarks. Handbuch der praktischen Medizin, in Verbindung mit Zahlreichen Gelehrten. Stuttgart, 1906.
  • Die Psychosen bei Gehirnerkrankungen. W: Handbuch der Psychiatrie. Leipzig-Wien, 1912.
  • Hirntumor. W: Handbuch der Neurologie, Band III. Berlin, 1912.
  • Zur Narkolepsiefrage, 1915
  • Epilepsie. W: Handbuch der Neurologie, Suppl. Band. Berlin, 1920.

Див. також

Посилання


Новое сообщение