 | |
|---|---|
|
Ерлотиніб
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
|
N-(3-ethynylphenyl)-6,7-bis(2-methoxyethoxy) quinazolin-4-amine | |
| Класифікація | |
| ATC-код | L01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C22H23N3O4 |
| Мол. маса | 393,436 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 59% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 36,2 год. |
| Екскреція | фекалії (> 90%), Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ТАРЦЕВА, «Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд»,Швейцарія UA/5372/01/02 21.09.2016-21/09/2021 |
Ерлотиніб (англ. Erlotinib, лат. Erlotinibum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи інгібіторів тирозинкінази. Застосовується перорально. Ерлотиніб уперше синтезований у лабораторії американської компанії «OSI Pharmaceuticals», та був схвалений FDA у 2004 році. Пізніше «OSI Pharmaceuticals» передала на препарат компанії «Hoffmann-La Roche», яка разом із своїм підрозділом «Genentech» продовжила випуск препарату під торговою маркою «Тарцева».
Фармакологічні властивості
Ерлотиніб — синтетичний лікарський засіб, який належить до групи інгібіторів протеїнтирозинкінази. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту тирозинкінази рецептора епідермального фактора росту людини. Це призводить до пригнічення фосфорилювання рецепторів епідермального фактору росту, наслідком чого є порушення процесів мітозу та проліферації клітин. Оскільки мітотична активність є більшою в пухлинних клітин, то ерлотиніб переважно блокує ріст та проліферацію пухлинних клітин, а також метастазування пухлини.Біологічною мішенню ерлотинібу є білки SLCO2B1 та EGFR, у тому числі із мутацією рецептора епідермального фактору росту EGFR. Ерлотиніб застосовується як самостійний препарат, так і в комбінації з іншими препаратами для лікування недрібноклітинного раку легень та раку підшлункової залози при місцево-розповсюдженому або метастатичному раку, а також при деяких формах раку молочної залози та колоректального раку. Ерлотиніб у клінічних дослідженнях виявив значну ефективність при недрібноклітинному раку легень, у тому числі при неефективності хіміотерапії із застосуванням гемцитабіну та карбоплатину, а при деяких генетичних формах раку легень тривалість життя пацієнтів після виявлення пухлини зросла удвічі. Незважаючи на те, що побічні ефекти при застосуванні ерлотинібу спостерігаються відносно часто, у переважній більшості випадків вони є легкими або помірними.
Фармакокінетика
Ерлотиніб добре та відносно повільно всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату становить 59 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 4 годин після прийому препарату. Ерлотиніб майже повністю (на 95 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення в грудне молоко людини немає. Ерлотиніб метаболізується у печінці, частково в пухлинних тканинах, з утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться препарат переважно (на 90 %) із калом, частково із сечею у вигляді метаболітів. Період напіввиведення ерлотинібу становить 36,2 годин, цей час практично не змінюється у хворих із порушенням функції печінки або нирок.
Покази до застосування
Ерлотиніб застосовують при недрібноклітинному раку легень та раку підшлункової залози.
Побічна дія
Хоча при застосуванні ерлотинібу побічні ефекти спостерігаються відносно часто, у переважній більшості випадків вони є легкими або помірними. Найчастішими побічними ефектами ерлотинібу є загальна слабкість, погіршення апетиту, шкірний висип, задишка, кашель, діарея; іншими побічними явищами при застосуванні препарату є:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — дерматит, алопеція, гіперпігментація шкіри, кропив'янка, підвищення потовиділення, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, синдром Лаєлла, фотодерматоз, свербіж шкіри, гірсутизм, акне, гарячка.
- З боку травної системи — стоматит, езофагіт, нудота, блювання, диспепсія, метеоризм, біль у животі, шлунково-кишкові кровотечі, порушення функції печінки, печінкова недостатність, перфорація кишечника.
- З боку нервової системи — головний біль, неропатії, депресія, кон'юнктивіт, сухість склер, кератит, порушення росту вій, вкрай рідко — виразки рогівки або перфорація рогівки.
- З боку дихальної системи — інтерстиційне захворювання легень, пневмонія, носова кровотеча.
- Інфекційні ускладнення — сепсис, флегмона, фіброзне запалення підшкірної клітковини.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня активності ферментів печінки в крові.
Протипокази
Ерлотиніб протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, важких порушеннях функції печінки або нирок, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.
Форми випуску
Ерлотиніб випускається у вигляді таблеток по 0,025; 0,05; 0,1 та 0,15 г.