| Жан V | |
|---|---|
| фр. Jean V d'Armagnac | |
| Народився | 1420 |
| Помер |
6 березня 1473 Лектур |
| Країна |
 Франція
|
| Діяльність | феодал |
| Знання мов | французька |
| Титул | count of Armagnac and Fezensacd, count of Rodezd і viscount of Lomagne and Auvillarsd |
| Рід | House of Armagnacd |
| Батько | Жан IV (граф Арманьяк) |
| Мати | Isabella of Navarre, Countess of Armagnacd |
| Брати, сестри | Карл I (граф Арманьяк), Eleonor of Armagnacd, Bonne of Armagnacd, Isabel of Armagnacd і Marie of Armagnacd |
| У шлюбі з | Joan of Foix, Countess of Armagnacd |
| Діти | Rose bâtarde d'Armagnacd |
 | |
Жан V (фр. Jean V d'Armagnac; 1420 — 6 березня 1473) — граф Араманьяк, Фезансак, Родез в 1450—1473 роках. За його правління графство зазнало занепаду та опинилося під владою французької корони.
Життєпис
Походив з Дому Фезансаге (Другий Дім Арманьяк). Старший син Жана IV, графа Арманьяка, Фезансака, Родез, і Ізабели Наваррської. Народився 1420 року. Виріс при французькому королівському дворі. Отримав в апанаж віконство Ломань. У 1439 році брав участь у боротьбі проти англійців в Гієні та Гасконі. У 1440 році був на боці короля під час Прагерії.
1445 року після арешту батька втік до Кастилії. У 1448 році після звільнення Жана IV повернувся до Франції. До 1450 року воював в Нормандії. Після смерті батька успадкував усі його володіння, окрім Лектура, Гурдона і Катр Шатейєрі, де залишилися королівські залоги. У 1451 році після звільнення Гієні від англійців, де відзначився Жан V, він повернув усі міста в Гасконі. 1452 року вимушений був підписати угоду, за якою в разі смерті без спадкоємців його володіння переходили до французької корони.
Невдовзі знову став титулуватися графом милістю божою. Уклав союз з Гастоном IV, графом Фуа, з яким планував завоювати графство Комменж. У 1454 році виступив проти нового архієпископа Ошу Філіппа II де Леві, оскільки мав іншу кандидатуру — Жана де Лектена. Натомість останній поскаржився папі римському Миколаю V.
Водночас стосунки з останнім погіршилися через бажання Жана V оженитися на власній сестрі Ізабелі. З нею граф мав тривалий інтимний зв'язок. Папа римський відлучив їх обох від церкви. Втім Жан V змусив свого капелана влаштувати весільну цеермонію з Ізабелою. Після цього Миколай V вдруге відлучив Жана і Ізабели від церкви. Тому Карл VII, король Франції, відправив 2 армії на чолі із Антуаном де Шабанном, графом Даммартен, що зайняв графство Родез, та Жаном II, герцогом Бурбоном, який увійшов до Гасконі.
Жан V був обложений в Лектурі, але зрештою разом з сестрою через підземний хід втік до Іспанії. Укривши сестру в Валенсії, він повертається до Франції і в долині Ор в Піренеях намагається вести партизанську боротьбу. Деякий час успішної бореться із супротивником, але зрештою у 1455 році вимушен відступити до Арагону.
У 1457 році він погоджується постати перед Паризьким парламентом. Він клопотання про розгляд його справи судом перів, але в цьому йому було 1458 року відмовлено. Після цього він біжить до Фландрії, але Філіп III Добрий, герцог Бургундії, відмовляє йому в притулку, тому перебирається до Женапе, де в той час мешкав дофін Людовик.
Отримавши на руки повне прощення від папи римського Калікста III, граф Арманьяк відправляється до Риму, щоб просити папу римського замирити його з королем. У Римі з'ясовується, що прощення, за яке їм були викладені величезні гроші, - несправжнє, оскільки під час хвороби Калікст III підписав відпущення гріхів 4-го ступеню, яке було перероблено на відпущення 1-го ступеню. Зрештою в травні 1460 року Жану V вдалося отримати у папи римського Пія II. 13 травня 1460 року Паризький парламент визнав Жана V винним в образі величності, інцесті, заколоті, непокорі королю і правосуддю, і, через неявку до суду, заочно засудив його до вічного вигнання і оголосив конфіскацію всіх його володінь. Тому перебирається до Барселону.
1461 року після смерті французького короля Карла VII отримує прощення від нового короля Людовика IX. Невдовзі виконує дипломатичне завдання в Арагонському королівстві. 1463 році вступив у конфлікт з королівськими чиновниками в Руергу.
У 1464 році спочатку перебуваючи на боці короля у боротьбі проти Ліги суспільного добра невдовзі підтримав Жака д'Арманьяка, герцога Немура, члена Ліги. Це незважаючи на підсумковий мир з Людовиком IX в Конфлані, Жан V зіпсував стсоунки зкоролем, який став з недовірою ставитися до графа Арманьяка. У 1467 році Жан V не Карла I, герцога Бургундії, та Карла II, герцога Беррійського, приєднавшись до королівського війська. 1468 року планував рушити для звільнення Людовика IX, якого захопив бургундський герцог. Втім у 1469 році, що продовжував підозрювати графа Арманьяка у змові, звинуватив того у зносинах з Англією та відправив військо до Гієні. В цей час Жан V, що пошлюбив представницю Дому Фуа, зміцнився в Лектурі. Втім не зміг витримати облоги та втік до Кастилії.
1470 року його засуджено до конфісканції володінь. Але того ж року Карл Беррійський, що отримав герцогство Гієнь повертає усі графства та віконства Жану V. 1472 року після смерті Карла II становище Жана V знову погіршилося. Через декілька місяців він здався П'єру де Боже, що рушив на Арманьяк. Отримує від останнього глейт (охорону грамоту). Втім у жовтні того ж року, не отримавши підтвердження грамоти від короля, захоплює Лектур, де чинить опір до березня 1473 року. Отримує охоронну грамоту від короля. 6 березня королівська армія увійшла до Лектуру, але негайно солдати вбивають Жана V. Після цього його удову було запроторено до замку Бюзе-сюр-Тарн, де змусили випити зілля, що викликає викидень, щоб не залишилося жодного законного спадкоємця графства Арманьяк. Усі володіння було розділено між васалами короля, а графство Арманьяк перейшло до П'єра де Боже.
Родина
Дружина — Жанна, донька Гастона IV, графа Фуа
дітей не було
Коханка — Ізабела, сестра Жана V, графа Арманьяка
Діти:
- Жан (1450/1460 - 1516), сеньор де Камбула
- Антуан (1450/1460 - д/н)
- Роза (бл. 1460 - 1526), дружина Гаспара де Віймюра, сеньора де Сен-Поля
Джерела
- Baqué Z. Histoire comtes D'Armagnac. — Auch: Imprimerie Brevetée F. Cocharaux, 1945
- Serge Pacaud, Jean et Isabelle d'Armagnac ou La constance incestueuse, Orthez, Éditions Gascogne, 2016 (ISBN 978-2-36666-082-1 et 2-36666-082-0, OCLC 957668374)
- Franck Collard, « Des Borgia en Armagnac ? Le comte, sa sœur, l'Église et le roi : réflexions sur l'inceste de Jean V (1420-1473) », dans Michèle Fournié, Daniel Le Blévec et Julien Théry (dir.), L'Église et la chair (xiie – xve siècle), Toulouse, Privat, coll. « Cahiers de Fanjeaux » (no 52), 2019 (ISBN 978-2-7089-3457-3), p. 351-376.
|
