Жирова́ ткани́на — різновид сполучної тканини тваринних організмів, яка утворюється з мезенхіми і складається з жирових клітин.
Майже всю жирову клітину, специфічна функція якої — накопичення та обмін жиру, заповнює жирова крапля, яку оточує ободок цитоплазми з витісненими на периферію ядром. У хребетних жирова тканина розміщується зазвичай під шкірою (підшкірна клітковина), в сальнику, між органами, утворюючи м'які пружні прокладки.
Основне фізіологічне значення жирової тканини: вона несе функцію енергетичного депо організму (при голодуванні кількість жиру в клітинах зменшується, при посиленому харчуванні збільшується) і оберігає його від втрати тепла. У водяних ссавців, які живуть в холодних водах Арктики й Антарктики, шар підшкірної жирової клітковини досягає значної товщини (у деяких китів до 50 см).
Надмірний розвиток жирової тканини у людини призводить до ожиріння.
Див. також
Література
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.
|
