| Жуйні | |
|---|---|
| |
| Олень білохвостий | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Клада: | Artiofabula |
| Клада: |
Cetruminantia Spaulding et al., 2009 |
| Підряд: |
Жуйні (Ruminantia) Scopoli 1777 |
| Родини | |
 Вікісховище: Ruminantia
| |
Оленевиді або Жуйні, Ремиґаючі (Cervimorpha, seu Ruminantia) — один з підрядів ряду оленеподібні, або парнокопитні.
Типова родина і назви підряду
Типова родина підряду — оленеві (Cervidae), від неї походить і назва підряду: оленевиді (Cervimorpha).
Назва «жуйні» — описова (лат. Ruminantia; від лат. rūma — рубець, перший відділ шлунку жуйних).
Систематика (поділ на родини)
Цей підряд оленеподібних ссавців включає шість родин.
- Родина Жирафові (Giraffidae)
- Родина Кабаргові (Moschidae)
- Родина Оленькові (Tragulidae)
- Родина Вилорогові (Antilocapridae)
- Родина Оленеві (Cervidae)
- Родина Бикові (Bovidae)
Біологічні особливості «Жуйних»
Жуйні різняться від інших складною системою травлення. Однією з їхніх особливостей є те, що вони ремиґають. Це пов'язано з їхнім живленням: споживаючи рослинну їжу, вони «розводять» (живлять) у своєму складному шлунку різні групи одноклітинних тварин (зокрема, інфузорій). Ці симбіонтні організми перетравлюють рослинну клітковину, і ссавці врешті живляться цими одноклітинними тваринами.
Шлунок жуйних багатокамерний. Три перших його відділи — рубець, сітка і книжка — це передшлунки, позбавлені травних залоз. Четвертий відділ — сичуг — це справжній залозистий шлунок, подібний до однокамерного шлунка собаки. У великої рогатої худоби, овець та кіз шлунок чотирикамерний, а у верблюдів — трикамерний (у них відсутня книжка). Рубець — найбільша камера шлунка жуйних. Його місткість у корів становить 100–300 л, у овець і кіз — 13-23 л. Слизова оболонка рубця вистелена плоским ороговілим багатошаровим епітелієм, і формує велику кількість сосочків завдовжки до 1 см. Сітка має форму скрученого мішка. Її слизова оболонка виступає в середину сітки у вигляді пластинчастих складок заввишки до 12 мм, які формують сітку. Сітка з'єднується (отвором з рубцем, книжкою, сичугом та стравоходом через стравохідний жолоб. Стравохідний жолоб — це напівзамкнута трубка, що йде від стравоходу на дні сітки до входу в книжку. Книжка має овальну форму. Вона продовжує сітку, і переходить у сичуг. Слизова оболонка книжки утворює складки різної довжини, що називаються листочками, або пластинками.
«Жуйні» тварини у християнстві
Ремиґання — особливість так званих «чистих тварин» за Старим Заповітом:
- 4. Ось яких тварин можна вам їсти: вола, вівцю й козу;
- 5. оленя, сарну, лань, дику козу, козулю, антилопу й гірську козу;
- 6. всяку скотину, яка має розколене копито й розщеплену ратицю і яка ремиґає, можна вам їсти.
- 7. Однак, ось із яких, Що хоч і ремиґають і мають розколене копито й розщеплену ратицю, не можна буде вам їсти: верблюда, зайця і борсука, бо вони, дарма що ремиґають, проте не мають розколених копит; вони будуть для вас нечисті;
- 8. свиню теж, бо хоч вона й має розщеплені ратиці, але не ремиґає; вона буде для вас нечиста. М'яса їхнього не їстимете і до їхньої падлини не доторкатиметесь.
Класифікація
-
Жуйні (Ruminantia)
- Інфраряд Tragulina
- Родина †Prodremotheriidae
- Родина †Hypertragulidae
- Родина †Praetragulidae
- Родина †Protoceratidae
- Родина Tragulidae
- Родина †Archaeomerycidae
- Родина †Lophiomerycidae
- Інфраряд Pecora
- Родина Cervidae
- Родина †Gelocidae
- Родина †Palaeomerycidae
- Родина †Hoplitomerycidae
- Родина †Climacoceratidae
- Родина Giraffidae
- Родина Antilocapridae
- Родина †Leptomerycidae
- Родина Moschidae
- Родина Bovidae
- Інфраряд Tragulina
|
|
