| Зіверт | ||||
 | ||||
| Відображення на дисплеї фонового випромінення у готелі містечка Нараха (Японія) потужності дози у мікрозівертах на годину через п'ять років після аварії на Фукусімській АЕС | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Система одиниць | Похідні одиниці SI | |||
| Одиниця | впливу іонізуючого випромінювання на здоров'я (ефективна доза) | |||
| Символ | Зв або Sv | |||
| Названа на честь | Рольф Максиміліан Зіверт | |||
| Перерахунок в інші системи | ||||
| 1 Зв в... | дорівнює... | |||
| основних одиницях SI | м2⋅с−2 | |||
| енергія поглинена масою | Дж⋅кг−1 | |||
| одиницях СГС | 100 бер | |||
 Зіверт у Вікісховищі
| ||||
Зіверт (Зв, Sv) — одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізаційного випромінювання в системі SI.
Один зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглиненої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинена доза один грей рентгенівського або γ-випромінювань.
- 1 Зв = Дж·кг−1 = м²·с−2.
Одиницю названо на честь шведського медичного фізика Рольфа Зіверта за його дослідження біологічної дії радіації на живі істоти.
1 Зв = 100 бер. (Легка променева хвороба з виліковуванням. Збільшення ймовірності смерті від раку. Стерилізація чоловіків на 2-3 роки, жінок — назавжди. Природний радіаційний фон становить від 0,05 до 0,2 мікрозіверта на годину.)
Пояснення
Зіверт відображає біологічний вплив іонізаційного випромінювання на відміну від фізичного, котрий характеризується поглиненою дозою випромінювання та вимірюється в греях. При опроміненні живих організмів, зокрема людини, виникають біологічні ефекти, величина яких при одній і тій самій поглиненій дозі різна для різних видів випромінювання. Тому знання поглиненої дози недостатнє для оцінки радіаційної небезпеки.
Прийнято порівнювати біологічні ефекти, що викликаються будь-якими іонізаційними випромінюваннями, з ефектами від рентгенівського і γ-випромінювань. Коефіцієнт, що показує, у скільки разів радіаційна небезпека у випадку хронічного опромінювання людини (у порівняно малих дозах) для даного виду випромінювання вища, ніж у випадку рентгенівського випромінювання за однакової поглиненої дози, називається коефіцієнтом якості випромінювання К. Для рентгенівського і γ-випромінювань К=1, для теплових нейтронів К=3-5, для швидких нейтронів (Е=500 кеВ) К=10, для протонів і α-частинок (Е=10 МеВ) К=10.
Еквівалентна доза Н визначається як добуток поглиненої дози на коефіцієнт якості випромінювання: Н = D·К.
Люди, що живуть на рівні моря, одержують у середньому через космічні промені еквівалентну дозу приблизно 300 мікрозівертів на рік. Для людей, що живуть вище 2000 м над рівнем моря, ця величина у кілька разів більша. Ще інтенсивніше опромінення отримують екіпажі і пасажири літаків. За рахунок земної радіації населення одержує в середньому порядку 2 мілізіверта на рік.
Література
- Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав., 1979. — 336 с.
| ||||||||||
