Серед численних даршанів індійської філософії кашмірський шиваїзм характеризується різними вченими як ідеалістичний монізм, (абсолютний ідеалізм, теїстичний монізм, реалістичний ідеалізм, фундаменталістський монізм).
Свідомість для кашмірських шиваїстів є єдиною реальністю, в якій між феноменальним світом і Богом є лише ілюзорне сприйняття дуальності людиною, на відміну від адвайти-веданти, де світ є лише ілюзія.
Кашмірський шиваїзм виник у восьмому — дев'ятому століттях у Кашмірі та домігся значних результатів у галузі філософії та теології до кінця дванадцятого століття.
Кашмірський шиваїзм почасти нагадує індійський тантризм, і обидва мають своїм ключовим символом Шрі Янтру.
Кашмірський шиваїзм ще має назву «тріка».
Походження
Система Кашмірського шиваїзму базується на тантричному знанні, яке було загублено ще до початку Калі Юґи, тоді Шива прийняв форму Шріканті на вершині гори Кайлаш, де він, частково втілившись в ріші Дурвасу, передав йому тантричне знання, включаючи абгеду, бгедабгеду та бгеду, як це описано в Бгайрава-тантрі, Рудра-тантрі та Шива-тантрі. Марно шукав Дурваса гідних учнів для передачі потаємного знання, зусиллям думки він створив трьох синів, старшому Тріамбаці передав та повелів поширювати моністичну абгеду, яка відома тепер як Кашмірський шиваїзм.
Основні поняття
Ануттара, Вище
Ануттара — «Вище», «Початкове», «Неперевершена дійсність» — єдина основа світобудови.
В дійсності існує лише вища Свідомість, яке має назву Ануттара (Парасамвіт, Парамашива), яка виявляється в динамічній взаємодії (спанда) двох образів Єдиного — Пракаші (світла Свідомості) та вімарші (сили самосвідомості, віддзеркалення) — або Шиви і Шакті.
Практик усвідомлює себе невіддільним від вищої Свідомості (тому метод називається пратьябгіджня «впізнавання») та бачить світ як гру (чідвіласа, кріда) Єдиного. Подібний стан свідомості викликається виключно доброю волею Шиви (ануграха «милість») — спонтанно, але передбачений і поступовий шлях (крама) — який веде так само до кінцевого усвідомлення Єдності та блаженства..
Ахам, серце Шиви
Ахам — розуміння вищої дійсності як серця — зосередження чистого «Я є», нерозділений внутрішній стан Шиви, який підтримує проявлене та відбивається в Шакті.
В санскритському алфавіті а — перша буква, ототожнюється з Шивою, ха — остання — Шакті, ахам символізує їх з'єднання.
Див. також
Посилання
- Кашмірський шиваизм — тексти (рос.)