Медична марихуана або медичний канабіс — рослинна сировина коноплі звичайної яка містить канабіноїди та здатна впливати на нервову систему людини. Нейрони головного мозку мають спеціальні канабіноїдні рецептори.
Використання канабісу не було перевірене через обмежені клінічні дослідження для визначення безпеки та ефективності його використання для лікування. Попередні дані свідчать про те, що канабіс може зменшити нудоту та блювоту під час хіміотерапії, покращити апетит у хворих на СНІД, зменшити хронічний біль та спазми м'язів та лікує важкі форми епілепсії.
Медичну марихуану курять, в тому числі за допомогою вапорайзерів, вживання екстрактів або оральних спреїв.
Рекреаційне використання марихуани заборонено в більшості країн, в тому числі і в Україні.
10 червня 2022 року Верховній Раді зареєстрували законопроєкт Кабінету Міністрів про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни.
Термін «медичний канабіс» виник в процесі боротьби світової спільноти з урядами багатьох країн під англомовним гаслом «legalize», насамперед Канади та США, за легалізацію канабісу.
Історія
Канабіс здавна вживався у медицині. Так, китайська фармакопедія «Травник Шень-нуна», що датована 3 ст. до н. е., рекомендувала вживання канабісу від втоми, ревматизму та малярії, а насіння канабісу — від екземи, псоріазу і запалень.
У 1842 році ірландський лікар Вільям О'Шонессі, який вивчав канабіс під час його роботи у Бенгалії, привіз канабіс із собою до Британії, породивши нову хвилю інтересу до рослини. Він, зокрема, задокументував, що канабіс може послаблювати симптоми холери, такі як біль та блювання. До кінця 19 століття канабіс набув поширення у європейських і американських аптеках та лікарнях, і використовувався проти болю у животі, мігренів, запалень, безсоння тощо.
Попри медичне використання канабісу, громадська думка у США щодо нього різко погіршилася у 1910—1937 роках. Це було частково спричинено потоком іммігрантів із Мексики після початку Мексиканської революції 1910 року. Стереотипи і ксенофобія щодо селян-мексиканців перекинулася і на їхній улюблений спосіб інтоксикації — куріння марихуани. Відтак, між 1916 і 1931 роками марихуану заборонили 29 американських штатів. У 1937 році, внаслідок ненаукової кампанії, у США було прийнято федеральний «Закон про податок на марихуану», який мав на меті припинити використання канабісу як наркотику. Проти цього рішення виступала Американська медична асоціація.
Медичне використання
Загальні дослідження впливу медичного канабісу на здоров'я були низької якості, і неясно, чи є це корисним лікуванням будь-якого захворювання, чи шкода переважає будь-яку користь. Немає постійних доказів того, що він допомагає при хронічному болю та м'язових спазмах. Докази низької якості свідчать про його використання для зменшення нудоти під час хіміотерапії, покращення апетиту при ВІЛ/СНІД, покращення сну та покращення тиків при синдромі Туретта. Коли звичайні методи лікування неефективні, канабіноїди також рекомендуються для лікування анорексії, артриту, глаукоми та мігрені. Незрозуміло, чи зможуть американські штати пом'якшити негативні наслідки епідемії опіоїдів, прописуючи медичну коноплю як альтернативний препарат для знеболення.
Рекомендується припинити вживання канабісу під час вагітності.
Див.також
|
| ||||||||||||||||||||||||||