 | |
|---|---|
|
Метилфенідат
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| Methyl phenyl(piperidin-2-yl)acetate | |
| Класифікація | |
| ATC-код | N06 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C14H19NO2 |
| Мол. маса | |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 10-52% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 3,5 год. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | КОНЦЕРТА®, «АЛЗА Корпорейшн»/«Янссен-Сілаг Мануфекчуринг ЛЛС»/«Янссен Фармацевтика Н.В.»,США/Бельгія UA/14199/01/01 26.01.2015-26/01/2020 |
Метилфенідат (англ. Methylphenidate, лат. Methylphenidatum) — синтетичний лікарський препарат, який належить до групи стимуляторів діяльності центральної нервової системи та за хімічною структурою близьких до похідних фенілетиламіну і піперидину. Метилфенідат застосовується перорально та місцево нашкірно.
Історія
Метилфенідат уперше синтезований у 1944 році у лабораторії компанії «Ciba» (яка натепер є частиною компанії «Novartis»), причому хімік Леандро Паніццон назвав отриману речовину «Риталін» на честь своєї дружини Рити, яка приймала препарат для лікування симптомів артеріальної гіпотензії. Стимулююча дія препарату на ЦНС встановлена в 1954 році. Медичне застосування метилфенідату розпочалось з 1955 року. Початково препарат застосовувався для лікування коми, спричиненої барбітуратами, нарколепсії та депресії, а також для покращення пам'яті в літніх людей. Проте пізніше встановлено, що метилфенідат ефективний у дітей із синдромом порушення активності та уваги, після чого препарат застосовується переважно саме серед дітей і підлітків із цим діагнозом.
Фармакологічні властивості
Метилфенідат — лікарський засіб, що належить до групи стимуляторів діяльності центральної нервової системи. За хімічним складом він є рацемічною сумішшю d- та l-ізомерів, причому d-ізомер є більш фармакологічно активним. Точний механізм дії препарату не встановлений, найімовірнішим механізмом дії вважається інгібування зворотнього нейронального захоплення медіаторних моноамінів, переважно норадреналіну та дофаміну, що спричинює накопичення нейромедіаторів у синаптичній щілині та вивільнення медіаторів у навколонейрональне середовище. Метилфенідат застосовується переважно для лікування синдрому порушення активності та уваги в дітей та підлітків, а також для лікування нарколепсії. Вважається, що метилфенідат при застосуванні при синдромі порушення активності та уваги спричинює менше побічних ефектів, ніж інші препарати, а також більш ефективний у застосуванні. Зважаючи на його фармакологічні властивості, в США частина студентів вищих навчальних закладів і учнів шкіл застосовують метилфенідат для підвищення розумових здібностей та покращення пам'яті. Проте при передозуванні препарату, а також при застосуванні його в подрібненому вигляді інгаляційно, відбувається спочатку виникнення ейфорії, деперсоналізації, а пізніше дратівливості, галюцинацій, головного болю, судом, зниження пам'яті та працездатності, а також до виникнення коми та смерті. Тривалий неконтрольований прийом препарату призводить до розвитку фізичної та психологічної залежності від прийому метилфенідату. У більшості країн світу, де метилфенідат дозволений до медичного застосування, він належить до суворо контрольованих лікарських препаратів. Це призвело до заборони застосування препарату в низці країн, зокрема Росії, Омані, Ємені, Таїланді, Того, Нігерії. Ще у 1999 році американський психіатр Пітер Роджер Бреггін опублікував докладний 33-сторінковий огляд психотропних і побічних ефектів метилфенідату, а в травні 2018 року база доказової медицини «Кокранівська співпраця» опублікувала систематичний огляд 260 клінічних випробувань для визначення ризику негативних ефектів метилфенідату в дітей і підлітків. Згідно з проведеними дослідженнями, зроблено висновок, що прийом метилфенідату може спричинити серйозні наслідки, аж до смертельних випадків, серцево-судинних ускладнень і розладів психіки. Згідно з даними спостережень, щонайменше в 1 % дітей та підлітків, які отримували препарат, зафіксовано серйозне ускладнення (смерть, серцево-судинні порушення, психози). За даними «Кокранівської співпраці» також відзначається високий рівень неважких побічних явищ, одного або кількох побічних ефектів, які спостерігалися більш ніж у половини обстежених дітей і підлітків. Значна частина пацієнтів (у середньому 7,3 із 100) вимушено припинила прийом препарату внаслідок його побічних ефектів, ще більше пацієнтів (у середньому 16,2 з кожних 100 пацієнтів) повністю припинили прийом метилфенідату із невідомих причин.
Фармакокінетика
Метилфенідат добре і швидко всмоктується після перорального застосування, проте біодоступність препарату становить лише 10—52 % у зв'язку із ефектом першого проходження метилфенідату через печінку. Максимальна концентація метилфенідату в крові досягається протягом 1—2 годин після прийому препарату, при застосуванні форм із повільним вивільненням цей час зростає до 6—8 годин. Метилфенідат погано (на 15 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Метаболізується метилфенідат у печінці з утворенням неактивного метаболіту. Виводиться препарат із організму переважно у вигляді метаболітів із сечею. Період напіввиведення метилфенідату становить у середньому 3,5 години. цей час може збільшуватися у пацієнтів із порушенням функції печінки та в літніх людей.
Покази до застосування
Метилфенідат застосовується для лікування синдрому порушення активності та уваги із проявами гіперактивності та нарколепсії.
Побічна дія
При застосуванні метилфенідату побічні ефекти є дуже частими. Найважчим із побічних ефектів є розвиток фізичної та психологічної залежності від прийому препарату. Щоправда, звикання до метилфенідату не є вираженим, коли препарат застосовується перорально у встановлених дозах. проте ймовірність звикання до нього зростає при застосуванні препарату інгаляційно або внутрішньовенно. Частим побічним явищем при застосуванні метилфенідату є зростання ризику виникнення суїцидальних думок та ризику скоєння самогубства. Іншими частими побічними ефектами препарату є:
- Алергічні реакції — шкірний висип, свербіж шкіри, набряк вушних раковин, анафілактичні реакції, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, гіпергідроз, еритема шкіри, гарячка.
- З боку травної системи — нудота, блювання, діарея або запор, біль у животі, сухість у роті, порушення функції печінки включно з гострою печінковою недостатністю та печінковою комою, жовтяниця, зниження апетиту.
- З боку нервової системи — підвищена стомлюваність, головний біль, запаморочення, загальна слабкість, тривога, дезорієнтація, порушення координації рухів, тремор, погіршення пам'яті, порушення зору, судоми, втрата свідомості, галюцинації, збудження, деперсоналізація, манія або гіпоманія, розлади мислення, панічні атаки, летаргія, цереброваскулярні розлади включно з інсультом.
- З боку серцево-судинної системи — аритмії, тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь, артеріальна гіпертензія, приливи крові, стенокардія, інфаркт міокарду.
- З боку дихальної системи — кашель, біль у горлі, задишка, назофарингіт, синусит.
- З боку опорно-рухового апарату — болі в м'язах, судоми м'язів, болі в суглобах, рабдоміоліз.
- З боку ендокринної системи — гінекомастія, пріапізм, еректильна дисфункція, зниження лібідо.
- Зміни в лабораторних аналізах — лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія, підвищення активності ферментів печінки.
При передозуванні препарату також можуть спостерігатися виражений тремор тіла, посилення потовиділення, гіперемії обличчя, тахіардії, сплутаність свідомості, а при значному передозуванні — кома та зупинка дихання і серцебиття.
Протипокази
Метилфенідат протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, одночасному лікуванні інгібіторами моноамінооксидази, феохромоцитомі, гіпертиреозі або тиреотоксикозі, наявності в анамнезі важкої депресії, маніакальних станах, схильності до самогубства, шизофренії, невропатичних розладах, біполярному розладі, важких порушеннях серцево-судинної системи. важких захворюваннях судин головного мозку. при вагітності та годуванні грудьми, дітям до 6 років.
Немедичне застосування
Метилфенідат часто застосовується, особливо в США частиною студентів вищих навчальних закладів та учнів шкіл для підвищення розумових здібностей та покращення пам'яті. У випадку немедичного застосування препарату, особливо інгаляційного та внутрішньовенного застосування, частіше спостерігається розвиток фізичної та психологічної залежності від препарату.
Форми випуску
Метилфенідат випускається у вигляді желатинових капсул по 0,01; 0,015; 0,02; 0,03; 0,04; 0,05; 0,06 г; таблеток по 0,0025; 0,005; 0,01; 0,018; 0,02; 0,027; 0,036 і 0,054 г; розчину для перорального застосування із вмістом діючої речовини по 5 мг/мл; та у вигляді трансдермальних систем.