Модель Кюблер-Росс
Модель Кюблер-Росс (п'ять етапів прийняття смертельної хвороби пацієнтом; п'ять стадій горя; п'ять стадій прийняття смерті) - опис емоційного стану невиліковно хворих людей або людей, які втратили своїх близьких.
Модель запропонована психологом Елізабет Кюблер-Росс в 1969 році.
Етапи сприйняття смерті
Не зважаючи на те, що будь-яке життя на Землі обмежене часовими рамками і кожна жива істота ніяк не уникне смерті, наближення смерті спричиняє в людей панічний страх. Унаслідок спостережень за реакцією хворих на оголошений смертельний діагноз, Елізабет Кюблер-Росс виділяла п'ять основних етапів психологічних переживань, які можуть проходити в довільному порядку або вибірково:
- Заперечення і ізоляція (англ. Denial and isolation) — людина, отримавши звістку про невиліковність хвороби, в багатьох випадках в перший момент не може збагнути, що це сталося саме з нею, тому не може прийняти почуте;
- Гнів («Злість», «Лють») (англ. Anger) — людина намагається зрозуміти, як таке з нею могло статися, однак не знаходячи раціонального пояснення, як це дуже часто буває в стані афекту, обурюється на лікарів, близьких і навіть сторонніх осіб, звинувачуючи їх у недбальстві та злих намірах;
- Компроміс («Торгівля», «Торг») (англ. Bargaining) — люди, все ще надіючись на краще, обіцяють собі або вищим силам корінним чином змінити життя на «правильне», відмовитися від шкідливих звичок, виправити деструктивні вчинки, у разі якщо діагноз не підтвердиться або хвороба відступить. В залежності від психологічних установок, переживання супроводжуються практичними діями, від благань та спокути вини (у психологічно слабких особистостей) до пошуків дієвих рішень (у сильних духом осіб);
- Депресія (англ. Depression) — людина віддаляється від соціуму, впадає у відчай і переживає жах, при цьому різко падає активність, втрачається інтерес до мирських проблем.
- Прийняття («Смирення», «Ухвалення») (англ. Acceptance) — людина усвідомлює смерть як невідворотний процес та змирюється.
Критика
Багато дослідників вважають модель недосконалою і вказують на її наступні хиби:
- За дослідженнями, пацієнти не проходять через усі стадії, а їхній порядок не є сталим
- Кюблер-Росс не використовувала методологій збору та аналізу даних, стадії були виділені нею після проведення інтерв’ю з хворими, які носили суб’єктивний характер
- Стадії скоріше вказують хворим, як їм поводитися, а не описують, що хворі відчувають насправді. Хворі та їх близькі підлаштовуються під відому програму стадій.
- Сильна залежність стану хворих від оточення не дає підстав приймати, що вони будуть проходити через однакові стадії.
З моменту публікації книги «Про смерть і вмирання», сучасні експерти поставили під сумнів і розкритикували її центральну ідею, яка полягає в тому, що для того, щоб нарешті пережити втрату близької людини, ми маємо відпустити її і рухатися вперед.
Посилання
- On death and dying, Нью-Йорк, Scribner, 1969, 260 ст. ISBN 0-02-605060-9
- Questions and Answers on Death and Dying: A Memoir of Living and Dying, Macmillan, 1976. ISBN 0-02-567120-0.