Номенклатурний тип

Тип або номенклату́рний тип (лат. typus) — елемент біологічної класифікації, на якому ґрунтується опис таксона, пов'язаний з первинною публікацією назви. Номенклатурні типи слугують для правильного застосування назви таксона.

Процес виділення, позначення номенклатурного типу називають типіфікацією. Типіфікація слугує засобом, за допомогою якого назви таксонів пов'язують з самими таксонами.

Деякі номенклатурні типи

• голотип — зразок, на основі якого описується вид або внутрішньовидовий таксон;
• ізотип — дублікат голотипу (є частиною того ж збору, що і голотип);
• аутентик — зразки, на основі яких здійснено опис;
• паратип — аутентик, який не став голотипом або ізотипом;
• синтип — зразок, на який безпосередньо посилався сам автор;
• ізосинтип — за аналогією до ізотипу по відношенню до синтипу;
• лектотип — замінник голотипу, що вибирається з числа синтипів;
• паралектотип — синтип, що залишився після вибору лектотипу;
• неотип — зразок, що відповідає першоопису (за умови, якщо голотип та дублікати втрачено);
• ізонеотип — зразок з того самого збору, що і неотип;
• кластотип — фрагмент типового зразка;
• аллотип — типовий зразок іншої статевої форми;
• топотип — зразки, що були зібрані у тому ж місці, що і голотип;
• іконотип — типове зображення зразка, наведене у першоописі.

Типом таксономічної категорії (рангом) таксона, на якій ґрунтується опис таксона, може бути:

• для таксона в ранзі виду або нижче — екземпляр (у ботаніці і зоології); живий штам або, іноді, фіксований екземпляр, препарат, малюнок, опис (у мікробіології). У ботаніці типом для виду, як правило, є гербарний зразок, але іноді в цій ролі може виступати також опис або малюнок (у випадку водоростей чи грибів);
• для таксона в ранзі роду або в ранзі між родом і видом — вид;
• для таксона в ранзі родини, надродини або в ранзі між родиною і родом — рід;
• для таксона в ранзі порядку і підпорядку (в мікробіології та ботаніці) або ряду — рід;
• для таксона в ранзі класу і підкласу — порядок або ряд;
• назви ботанічних таксонів рангом вище за родину типіфікуються, тільки якщо вони засновані на назві роду (наприклад назва Pinopsida утворена від Pinus L.). Інакше типіфікация до таких назв не застосовується (наприклад, в групі Coniferae, яка синонімічна підкласу Pinopsida, типовий таксон не визначався).

Тип, таким чином, — об'єктивна основа, з якою пов'язана назва таксона. Якщо таксон розділяється на дві або більше частин, стара назва зберігається за тією частиною, до якої належить номенклатурний тип. Оскільки номенклатурний тип є виключно номенклатурним поняттям, не можна говорити про яку-небудь «типовість» (у звичайному сенсі) таксона (елементу), що є типом, в порівнянні з аналогічними таксонами (елементами), що не є типами. Наприклад, екземпляри, що є типами, можуть опинитися на самому краю лінійки мінливості даного виду. Аналогічно, з того факту, що рід є типовим для якоїсь родини, зовсім не випливає, що істотні якісні ознаки, характерні для даної родини, проявляються у представників даного роду яскравіше в порівнянні з представниками інших родів родини.

Опис типу повинен включати діагностику (зазвичай, обговорення подібності та відмінності від близькоспоріднених видів) і вказівку на те, де типовий зразок чи зразки зберігаються для дослідження. Географічне місце, де спочатку було знайдено типовий зразок, відоме як його типова місцевість. У випадку паразитів термін типовий хазяїн (або симбіотип) використовується для позначення організму хазяїна, з якого було отримано типовий зразок.

Див. також

• Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури
• Біологічна систематика

Посилання

• Division II. Rules and Recomendations. Chapter II. Status, Typification, and Priority of Names. Section 2. Typification ICBN (англ.)
• International Code of the Zoological Nomenclature (4-е видання, 2000) ICZN (англ.)
• International Code of Nomenclature of Bacteria (1990) (англ.)
• The International Code of Virus Classification and Nomenclature (2002) (англ.)
• The Type Specimen Register of the United States National Herbarium (англ.)

Література

• Глущенко В. И., Акулов А. Ю., Леонтьев Д. В., Утевский С. Ю. Основы общей систематики: уч. пособие. — Харьков: ХНУ, 2004. (рос.)
• Джеффри Ч. Биологическая номенклатура. Пер. с англ. — М., 1980. (рос.)