| Нюрнберзький кодекс | |
|---|---|
| Опублікований: | 1947 |
Нюрнберзький кодекс — міжнародний документ, який регулює принципи проведення медичних дослідів над людьми. Кодекс був розроблений і прийнятий після Нюрнберзького процесу над лікарями в 1947 і є основою для багатьох національних і міжнародних законів.
Десять принципів кодексу
- Абсолютно необхідною умовою проведення експерименту на людині є добровільна згода останнього.
- Експеримент має приносити суспільству позитивні результати, недосяжні іншими методами чи методами дослідження; він повинен носити випадковий, необов'язковий за своєю суттю характер.
- Експеримент повинен ґрунтуватися на даних, отриманих у лабораторних дослідженнях на тваринах, знанні історії розвитку даного захворювання або інших проблем, що вивчаються. Його проведення має бути так організовано, щоб очікувані результати виправдовували факт його проведення.
- При проведенні експерименту необхідно уникати всіх зайвих фізичних та психічних страждань та ушкоджень.
- Жоден експеримент не повинен проводитись у разі, якщо є підстави припускати можливість смерті або інвалідного поранення випробуваного; винятком, можливо, можуть бути випадки, коли лікарі-дослідники виступають як випробувані під час проведення своїх експериментів.
- Ступінь ризику, пов'язаного з проведенням експерименту, ніколи не повинна перевищувати гуманітарну важливість проблеми, на вирішення якої спрямований даний експеримент.
- Експерименту повинна передувати відповідна підготовка, та його проведення має бути забезпечене обладнанням, необхідним для захисту випробуваного від найменшої можливості поранення, інвалідності чи смерті.
- Експеримент має проводитися лише особами, які мають наукову кваліфікацію. На всіх стадіях експерименту від тих, хто проводить його або зайнятий у ньому, потрібно максимум уваги та професіоналізму.
- У ході проведення експерименту випробуваний має мати можливість зупинити його, якщо, на його думку, його фізичний чи психічний стан унеможливлює продовження експерименту.
- У ході експерименту дослідник, який відповідає за його проведення, повинен бути готовий припинити його на будь-якій стадії, якщо професійні міркування, сумлінність та обережність у судженнях, що вимагаються від нього, дають підстави вважати, що продовження експерименту може призвести до поранення, інвалідності або смерті випробуваного.
