| Горникевич Олег | |
|---|---|
 | |
| Народився |
17 листопада 1926 (96 років) село Сихів,  II Польська Республіка, нині в складі м. Львова,  Україна
|
| Помер |
26 травня 2020(93 роки) Відень, Австрія |
| Країна |
 Канада Австрія
|
| Національність | українець |
| Діяльність | біохімік, фармаколог, викладач університету, невролог |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | біохімія, медицина, фармакологія |
| Заклад | Віденський університет |
| Членство | Леопольдина і Австрійська академія наук |
| Батько | о. Теофіл Горникевич |
| Мати | Ганна Яворська |
| У шлюбі з | Христина Яблоновська |
| Діти | Марія, Стефан, Йосиф, Микола |
| Нагороди |
|
 Олег Горникевич у Вікісховищі
| |
Оле́г Горнике́вич (17 листопада 1926, село Сихів, тепер у складі м. Львова — 26 травня 2020, Відень, Австрія) — австрійський і канадський медик українського походження. Дійсний член НТШ, академік Німецької АН «Леопольдіна» та Австрійської АН, почесний доктор НАН України й університету в м. Кальярі (Італія). Син отця Теофіла Горникевича.
Біографія
Закінчив Віденський університет.
Працював у Оксфордському університеті. Згодом очолив кафедру Інституту Кларка (Торонто). Співпрацює з Саскачеванським університетом.
Першим ґрунтовно дослідив природу хвороби Паркінсона.
Серед відзнак — Золота медаль Канадської Асоціації хвороби Паркінсона.
2000 року комітет з Нобелівських премій у галузі медицини відхилив кандидатуру О. Горникевича на присудження високої премії. Понад 200 провідних неврологів та дослідників мозку зі всього світу підписали лист, що піддав критиці рішення Нобелівського журі.
Джерела
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
|
| ||||||||||||||||||||