Орбіта захоронення

Схема переведення геостаціонарного супутника на орбіту поховання.

Орбіта поховання — орбіта, на яку переводять супутники після завершення їх експлуатації для зменшення ймовірності зіткнень і звільнення місця на орбіті.
Для геостаціонарних супутників орбітою поховання є орбіта, перигей якої щонайменше на 200 кілометрів перевищує висоту геостаціонарної орбіти.

Розрахунок для геостаціонарної орбіти

Потрібну зміну перигею (ΔH) для кожного апарату розраховують окремо, за формулою:
${\displaystyle \Delta {H}=235{\mbox{ km}}+\left(1000C_{R}{\frac {A}{m}}\right){\mbox{ km}}}$

де:
${\displaystyle C_{R}\,}$ — тиск сонячного випромінювання, коефіцієнт якого — зазвичай між 1,2 і 1,5,
${\displaystyle {\frac {A}{m}}\,}$ — відношення площі [м²] до маси [кг] об'єкта.
Ця формула включає в себе близько 200 км для геостаціонарної орбіти, у ці 200 кілометрів також закладено висоту для маневрів на орбіті. Ще 35 кілометрів запасу зроблено для забезпечення безпеки у зв'язку з впливом гравітаційних збурень (у першу чергу — сонячних і місячних) на супутники.

Для того, щоб отримати ліцензію на надання послуг зв'язку в Сполучених Штатах, Федеральна комісія зі зв'язку США (FCC) вимагає від усіх операторів геостаціонарних супутників, запущених після 18 березня 2002 року, взяти на себе зобов'язання перевести супутники на орбіту поховання в кінці їхнього терміну служби. Державний регулятор США вимагає підвищити, ΔH, ~ 300 км.

Орбіти поховання військових супутників з ЯЕУ

Низькоорбітальні військові розвідувальні супутники з ядерною енергетичною установкою застосовують нижчі орбіти поховання (близько 1 тис. км). На ці орбіти переводять ядерні реактори після завершення роботи супутника. Термін перебування на цих орбітах становить близько 2 тис. років.^{[джерело?]}

В СРСР це були супутники серії Ромашка, Єнісей, Бук, Топаз. У США аналогічними апаратами були системи SNAP^{[джерело?]}.

Див. також

• Космос-1818
• Космос-1867
• SNAP-10A
• Ядерні реактори на космічних апаратах

Посилання

• US Government Orbital Debris Standard Practices. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 8 червня 2011.  (англ.)
• «Движение спутников» на сайте «Физика в анимациях»

п о р Гравітаційні орбіти Типи Основні Box-орбіта Орбіта захоплення Колова Еліптична / Висока еліптична Орбіта відхилення Орбіта захоронення Підковоподібна Гіперболічна траєкторія Нахилена орбіта / Ненахилена орбіта Оскулююча орбіта Параболічна траєкторія Опорна орбіта Синхронна орбіта Напівсинхронна Субсинхронна Геоцентричні Геосинхронна «Тундра» Геостаціонарна Геоперехідна Сонячно-синхронна Низька навколоземна Середня навколоземна Висока навколоземна «Молнія» Близка екваторіальна орбіта Орбіта Місяця Полярна Навколо інших небесних тіл Ареосинхронна орбіта Ареостаціонарна орбіта Гало-орбіта Орбіта Ліссажу Навколомісячна орбіта Геліоцентрична Параметри Форма Розмір e  Ексцентриситет a  Велика піввісь b  Мала піввісь Q, q  Апсиди Орієнтація i  Нахил Ω  Довгота висхідного вузла ω  Аргумент перицентра ϖ  Довгота перицентра Позиція M  Середня аномалія на епоху ν  Істинна аномалія E  Ексцентрична аномалія L  Середня довгота l  Істинна довгота Варіації T  Орбітальний період v  Орбітальна швидкість t0  Епоха Маневри Запобігання зіткнень Запас характеристичної швидкості Біеліптична перехідна орбіта Гравітаційний маневр Гравітаційний поворот Гоманівська траєкторія Низькозатратна перехідна траєкторія Ефект Оберта Зміна нахилу орбіти Фазування орбіти Формула Ціолковського Запас характеристичної швидкості Маневр відведення Стикування Перестановка, стикування і витягування Астродинаміка Системи небесних координат Прямий рух Ретроградний рух Друга космічна швидкість Ефемерида Екваторіальна система координат Шлях орбіти Сфера Гілла Міжпланетна транспортна мережа Закони Кеплера Точки Лагранжа Задача двох тіл Задача трьох тіл Задача N тіл Рівняння орбіти Орбітальні вектори стану Пертурбація Питома енергія орбіти Перицентр та апоцентр Спеціальний відносний обертальний момент Список орбіт