Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Парнокопитні
Парнокопитні | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Магноряд: | Бореоевтерії (Boreoeutheria) |
Надряд: | Лавразіотерії (Laurasiatheria) |
Клада: | Scrotifera |
Grandorder: | Хижокопитні (Ferungulata) |
Клада: | Унгуляти (Ungulata) |
Ряд: |
Парнокопитні (Artiodactyla) Owen, 1848 |
Сучасні підряди / інфраряди | |
| |
Вікісховище: Artiodactyla |
Парнокопитні (парнокопи́ті, паристокопиті, парнопалі), або Оленеподі́бні — ряд плацентарних ссавців, який нараховує приблизно 356 сучасних видів у 23 родинах, з яких деякі, особливо з родини бикових, мають велике економічне значення для людини.
Назви ряду
Назва Оленеподібні є відповідником наукової назви Cerviformes з типовим родом Cervus Linnaeus 1758.
Парнокопиті, паристокопитні, ратичні — це давні назви, які вживали у минулому і позаминулому століттях, коли не знали інших тварин з віддалених континентів і поділяли всіх «копитних» на однокопитих (коні), двокопитих (биків) і 4-копитих, або ратичних (наприклад, кабани). Для двох останніх груп писали «парнокопиті». У монографії І. В. Делегана зі співавторами «Біологія лісових птахів і звірів» (Львів: Поллі, 2005, 600 стор.) у змісті вказано: «Ряд Оленеподібні [ратичні, парнопалі, парнокопитні] Cerviformes seu Artiodactyla Owen, 1848». Тобто назва «парнокопиті» («парнокопитні») стоїть на останньому місці. Те саме показують й багато інших сучасних джерел з українськими назвами звірів. Не всі групи оленеподібних мають копита (наприклад, верблюд, бегемот). Прямий переклад наукової назви Artiodactyla свідчить про наявність парних пальців, а не копит (грец. ἄρτιος — «парний», грец. δάκτυλος — «палець»).
Філогенія та походження
Аналіз морфологічних ознак методами кладистики свідчить, що парнокопиті — парафілетична група. У деяких сучасних філогенетичних реконструкціях їх об'єднують разом із китоподібними та низкою вимерлих форм у надряд Cetartiodactyla (дослівно перекладається як «китопарнокопиті»). До ряду Оленеподібних відносять також родину верблюдових, яка характеризується відсутністю копит (мають звичайні пальці) і рогів (в обох статей). У зв'язку з цим родину верблюдових нерідко виокремлюють до підряду «мозоленогих» (Tylopoda), або навіть вважають такий підряд окремим від «парнопалих» рядом. Остання точка зору тепер не визнається.
Як і багато інших груп ссавців, парнокопиті з'явилися впродовж раннього Еоцену (приблизно 54 мільйони років тому). За формою вони були схожі на нинішніх невеликих оленів: невисокі, коротконогі істоти, які їли листя і м'які частини рослин. На початок пізнього Еоцену (46 мільйонів років тому), три сучасні підряди вже розвинулися: нежуйні (Suina, свині), мозоленогі (Tylopoda, верблюди) і «жуйні» (Ruminantia, включаючи й родини оленевих та бикових).
Проте, оленеподібні були далекі від домінування у той час: «непарнокопиті» (предки сучасних коней і носорогів) були набагато успішнішими і значно численнішими. Представники оленеподібних (парнопалих) виживали у вузьких нішах, зазвичай у найгірших середовищах, і мабуть, у той час вони розвинули свою складну травну систему (зокрема, шлунок), що дозволило їм вижити за рахунок поживи нижчої якості.
Поява трав'янистих угруповань (луки, степи) упродовж Еоцену і їх подальше розповсюдження впродовж Міоцену (близько 20 млн років тому) привели до великих змін: трави були дуже важкі для перетравлення, і парнопалі з їх складними шлунками виявилися більш пристосованими до цього грубого корму, і скоро замінили конеподібних, як панівних на той час великих травоїдних ссавців.
Характеристика
Оленеподібні — це ссавці, у яких на кінцівках два середніх пальці (третій і четвертий) служать для опори, а два крайні (2-й і 5-й) переважно рудиментарні, що рідко торкаються субстрату. У них 19 (у домашніх порід менше) спинно-поперекових хребців, без ключиці, з горбкуватим або складчастим шаром емалі на корінних зубах.
Парнопалими ці тварини називаються через парне число пальців, яких у них два або чотири (вісь кінцівки проходить між 3 і 4 пальцями). Спорідненість рідних груп «копитних» (унгулят) уперше помітив зоолог Річард Овен в XIX ст., який запропонував їх поділ на дві сестринські групи «парнопалі» і «непарнопалі».
Парнопалі поділяються на дві групи, які, попри загальну схожість, дуже відмінні:
- Нежуйні (свині, гіпопотами, і пекарі) зберігають чотири пальці на нозі, мають простіші корінні зуби, короткі ноги, і їхні ікла часто збільшуються, формуючи бивні. Узагалі, вони — всеїдні і мають простий шлунок. (два різновиди гіпопотама — виняток).
- Мозоленогі і жуйні, з другого боку, звичайно високі, мають тільки два пальця на нозі, складніші зуби, щоки, пристосовані до жорсткої трави і багатокамерний шлунок. Вони не тільки мають високорозвинуті травні системи, а й розвинули звичку жувати жуйку: випльовування частково перетвореної їжі, аби жувати її знову, і отримують максимальну можливу від цього вигоду.
Як пропонують молекулярні біологи, одна з груп парнопалих, близька до бегемотів (Hippopotamidae), стала родоначальником ряду китоподібних.
Класифікація
-
Ряд Cervidormes, seu Artiodactyla
-
Підряд Мозоленогі (Tylopoda)
- Родина †Anoplotheriidae?
- Родина †Cainotheriidae
- Родина †Merycoidodontidae
- Родина †Agriochoeridae
- Родина Верблюдові (Camelidae) (7 видів)
- Родина †Oromerycidae
- Родина †Xiphodontidae
-
Клада Artiofabula
-
Підряд Свиновиді, або «Нежуйні» (Suina)
- Родина Свиневі (Suidae) (18 видів)
- Родина Таясові (Tayassuidae) (3 види)
- Родина †Sanitheriidae
-
Клада Cetruminantia
-
Клада Cetancodontamorpha
- Рід †Ендрюзарх (Andrewsarchus)?
- Родина †Entelodontidae
-
Підряд Whippomorpha
- Родина †Raoellidae
- Надродина Dichobunoidea
- Родина †Dichobunidae
- Родина †Helohyidae
- Родина †Choeropotamidae
- Родина †Cebochoeridae
- Родина †Mixtotheriidae
-
Інфраряд Ancodonta
- Родина †Антракотерієві (Anthracotheriidae)
- Родина Бегемотові (Hippopotamidae) (2 види)
-
Інфраряд Китоподібні (Cetacea) (≈ 98 видів)
-
Парворяд †Стародавні кити (Archaeoceti)
- Родина †Pakicetidae
- Родина †Ambulocetidae
- Родина †Remingtonocetidae
- Родина †Basilosauridae
-
Парворяд Китовиді (Mysticeti)
- Надродина Balaenoidea
- Родина Китові (Balaenidae) (4 види)
- Родина Цетотерієві (Cetotheriidae) (1 вид)
- Надродина Balaenopteroidea
- Родина Смугачеві (Balaenopteridae) (11 видів)
- Надродина Balaenoidea
-
Парворяд Дельфіновиді (Odontoceti)
- Надродина Delphinoidea
- Родина Дельфінові (Delphinidae) (37 видів)
- Родина Нарвалові (Monodontidae) (2 види)
- Родина Фоценові (Phocoenidae) (8 видів)
- Надродина Physeteroidea
- Родина Когієві (Kogiidae) (2 види)
- Родина Кашалотові (Physeteridae) (1 вид)
- Надродина Platanistoidea
- Родина Platanistidae (2 види)
- Надродина Inioidea
- Родина Інієві (Iniidae) (4 види)
- Родина Понтопорієві (Pontoporiidae) (1 вид)
- Надродина Lipotoidea
- Родина Lipotidae (1 вид)
- Надродина Ziphioidea
- Родина Дзьоборилові (Ziphiidae) (24 види)
- Надродина Delphinoidea
-
Парворяд †Стародавні кити (Archaeoceti)
-
Клада Ruminantiamorpha
-
Підряд Жуйні (Ruminantia)
-
Інфраряд Tragulina
- Родина †Amphimerycidae
- Родина †Prodremotheriidae
- Родина †Протоцератиди (Protoceratidae)
- Родина †Hypertragulidae
- Родина †Praetragulidae
- Родина Оленцеві (Tragulidae) (10 видів)
- Родина †Archaeomerycidae
- Родина †Lophiomerycidae
-
Інфраряд Pecora
- Родина †Gelocidae
- Родина †Palaeomerycidae
- Родина Вилорогові (Antilocapridae) (1 вид)
- Родина †Climacoceratidae
- Родина Жирафові (Giraffidae) (5 видів)
- Родина †Hoplitomerycidae
- Родина Оленеві (Cervidae) (54 видів)
- Родина †Leptomerycidae
- Родина Кабаргові (Moschidae) (7 видів)
- Родина Бикові (Bovidae) (152 види)
-
Інфраряд Tragulina
-
Підряд Жуйні (Ruminantia)
-
Клада Cetancodontamorpha
-
Підряд Свиновиді, або «Нежуйні» (Suina)
-
Підряд Мозоленогі (Tylopoda)
Джерела
- Ряд Оленеподібних (= Парнопалих) у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [1] [Архівовано 12 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Ряд Artiodactyla на вебпроекті "Дерево життя): Tree of Life Web Project. 2008. Artiodactyla. Even-toed ungulates. Version 04 June 2008 (temporary). [2] [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] in The Tree of Life Web Project, http://tolweb.org/ [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.] (Схема родоводу, багато літератури та інтернет-посилань).
|
|
|