Поля́рне ся́йво (лат. Aurora borealis) — оптичне явище світіння окремих ділянок нічного неба в полярних районах, яке швидко змінюється. Виникає у верхніх шарах атмосфери планети під впливом потоків заряджених частинок, які магнітне поле планети спрямовує до полюсів.
На Землі такі сяйва спостерігаються на відстані 20—35° від магнітних полюсів Землі одночасно на всіх довготах, але з різною інтенсивністю.
За формами полярне сяйво розрізняють: дифузне сяйво з дугами від однієї точки горизонту до іншої, а також промені, стрічки, корони, плями. Тривалість полярного сяйва — від декількох хвилин до декількох діб. Частота його появи корелює з 11-річним циклом сонячної активності, порою року, 27-денним періодом та магнітною активністю.
Військово-повітряна база Аєльсон. Аляска — полярне сяйво над Ведмежим озером
Пришвидшена 40-хвилинна кінозйомка полярного сяйва в Ісландії
Полярне сяйво
Історія спостереження та вивчення
Механізм виникнення
Явище є світінням розріджених шарів атмосфери на висотах 60—100 км під дією сонячного вітру (потоків протонів та електронів). Заряджені частинки потрапляють в атмосферу з космосу і під дією магнітного поля Землі спрямовуються до північного або південного магнітного полюса, де вони входять у верхні шари атмосфери, зіштовхуються з молекулами або атомами газів атмосфери, збуджують їх і змушують їх випромінювати видиме світло. Переважне випромінювання — заборонені лінії атомарного кисню (557 нм і 630 нм) і молекулярного азоту (391,4 нм, 427,8 нм, 470,9 нм), які створюють зелено-червону гаму.
Також було виявлено лінії водню серії Бальмера (656,3 и 486,1 нм). Енергія випромінювання в невидимій частині спектру суттєво перевищує енергію випромінювання у видимому діапазоні. Зокрема, значна частина енергії випромінюється в ультрафіолетовому діапазоні, але це випромінювання поглинається атмосферою, тож зареєструвати його можна лише із супутників.
Полярне сяйво у міфології
У багатьох північних народів поява на небі різнокольорових мерехтливих вогнів не викликає почуття захоплення, для них це — поганий знак. Відомо, що це явище прямо пов'язане з магнітними полюсами Землі і особливо часто виникає під час так званих «магнітних бур», які, в свою чергу, несприятливо впливають на людський організм. За багатовікову історію свого існування ці північні народи вловили деяку закономірність між виникненням полярного сяйва і погіршенням самопочуття.
Полярне сяйво на інших планетах
Полярне сяйво — явище, характерне не лише для Землі, наявність у планети атмосфери та магнітного поля — достатня умова для виникнення цього явища[джерело?].
Див. також
Джерела
Література
- (рос.) Гордиец Б. Ф. и др. Солнечная активность и Земля. — М. : Знание, 1980. — 64 с.
- (рос.) Мизун Ю. Г. Полярные сияния. — М. : Наука, 1983. — 135 с. — (Человек и окружающая среда)
Посилання
- Френсіс Андерсон (24.01.2014 11:49). Фото північного сяйва в Туктояктук (північно-західні території Канади). Фото Клюмба. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 2.04.2016.
- NASA показало відео, як виглядає полярне сяйво з космосу
| |||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
