| Віктор Павлович Протопопов | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився |
22 жовтня 1880 Юрки, Полтавська область |
||||
| Помер |
29 листопада 1957 (77 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||
| Країна |
 СРСР
|
||||
| Діяльність | психіатр | ||||
| Alma mater | Військово-медична академія | ||||
| Галузь | психіатрія | ||||
| Заклад | Пермський державний університет | ||||
| Науковий ступінь | академік АН УРСР | ||||
| Науковий керівник | Бехтерєв Володимир Михайлович | ||||
| Відомі учні | Бирюкович Петро Вікторович і Q108582265? | ||||
| Членство | НАН України | ||||
| Нагороди |
|
||||
Протопопов Віктор Павлович (22 жовтня 1880, Юрки — 29 листопада 1957) — український та радянський психіатр, академік АН УРСР.
Вихованець патофізіологічної школи В. М. Бехтерєва. Заснував патофізіологічну школу в радянській психіатрії. Розробив оригінальні методики дослідження вищої нервової діяльності, описав симпатико-тонічний синдром при маніакально-депресивному психозі (Тріада Протопопова). Увів у практику терапію сном, методики дезінтоксикаційної терапії, дієтотерапії в психіатрії. Багато зробив для післявоєнного відновлення закладів психіатрії в Україні. Автор 160 наукових робіт, у тому числі 5 монографій. Науковий напрямок — патофізіологія психозів. Був науковим консультантом 5 докторських дисертації, під його керівництвом виконані 5 кандидатських дисертацій. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора.
Біографія
Народився в селі Юрки Хорішківської волості Кобеляцького повіту Полтавської губернії в сім'ї козака. Спочатку навчався в с. Хорішки, а згодом вступив у військово-медичну академію в Петербурзі, яку закінчив у 1906 році, і продовжив роботу на кафедрі психіатрії під керівництвом В. М. Бехтерєва. У 1909 році захистив докторську дисертацію «Про соединённо-двигательные реакции на звуковые раздражители». З 1911 до 1921 року продовжував працювати з Бехтерєвим на посаді приват-доцента в його клінічній лабораторії. З 1921 — професор кафедри психіатрії Пермського університету. Також в цьому році розробив положення про значення мови в процесі вищої нервової діяльності.
У 1923 році повернувся в Україну, де призначений завідувачем кафедри психіатрії Харківського медичного інституту.
У 1931 році організував перший в СРСР навчальний Психоневрологічний інститут (пізніше Інститут клінічної психотерапії та психогігієни). При інституті створив кафедру вищої нервової діяльності.
Заслужений діяч науки УРСР (1934). У 1935 році став членом Української академії наук.
У 1944 році бувши професором Київського інституту удосконалення лікарів, водночас організував відділ психіатрії та патології вищої нервової діяльності при інституті фізіології АН УРСР і був його завідувачем до 1957 року. Академік АН УРСР (1945).
Упродовж багатьох років він був головним психіатром і водночас головою вченої ради Міністерства охорони здоров'я УРСР з проблеми патології вищої нервової діяльності та психіатрії.
Помер 29 листопада 1957 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Тріада Протопопова
Тріада Протопопова, також «Синдром Протопопова» — комплекс симпатико-тонічних симптомів при біполярному розладі: тахікардія, розширені зіниці, запори.
Публікації
- Протопопов В. П. Соматический синдром, наблюдаемый в течение маниакально-депрессивного психоза. // Научная медицина. — 1920. — № 7. — С. 721—749.
- Протопопов В. П. Цель и задачи, выполнению которых я посвятил свою жизнь // Протопопов В. П. Избранные труды. — Киев: АН УССР, 1961. — С. 533—536
- «О сочинительной двигательной реакции на звуковые раздражения» (1909)
- «Менструальные расстройства при маниакально-депрессивном психозе» (1919)
- «Соматический синдром, наблюдаемый в течение маниакально-депрессивного психоза» (1920)
- «Объективный метод изучения поведения человека и высших животных» (1924)
- «Условия образования моторных навыков и их физиологическая характеристика» (1935)
- «К вопросу об организации терапии психозов» (1935)
- «Принципы и методы охранительной терапии»(1937)
- «Патофизиологические особенности в деятельности центральной нервной системы при шизофрении» (1938)
- «Патофизиологические основы рациональной терапии шизофрении» (1946)
- «Состояние и пути дальнейшего развития на Украине учения И. П. Павлова о физиологии и патологии высшей нервной деятельности» (1950)
- "Образование моторных навыков у животных по методу «стимул-преграда» (1950)
- «Процессы отвлечения и обобщения (абстракции) у животных и человека» (1950)
- «Итоги работ в области психиатрии, физиологии и патологии высшей нервной деятельности, проведённые нами за последние 20 лет» (1953)
- «Обмен веществ при маниакально-депрессивном психозе, терапия и профилактика этого психоза» (1955)
Джерела
- Малик М. «Віктор Павлович Протопопов» // Край. — № 43. — С.19-20
Посилання
- Петрюк П. Т., Петрюк О. П. Академік Віктор Павлович Протопопов — видатний вітчизняний психіатр і фізіолог, відомий засновник патофізіологічного напряму в психіатрії (до 125-річчя з дня народження) [Архівовано 8 серпня 2009 у Wayback Machine.] — біографія.
- Лекции по общей психологии. Лекция 10. Развитие деятельности животных, перцептивная психика и интеллект. — опис уведених в ужиток Протопововим понять «стимульно-преградної ситуації» та «стимульно-преградної поведінки».
|
