Решітка Пенне́та — двомірна таблиця, що використовується для передбачення результатів певного схрещування. Названа на честь Реджинальда Пеннета, який уперше запропонував таку форму запису. Для побудови решітки Пеннета у клітинках по горизонталі відкладаються всі можливі типи гамет одного із батьківських організмів, а по вертикалі — іншого. На перетині записують відповідні комбінації цих гамет, що відображають потенційні типи зигот, які можуть виникнути із однаковою імовірністю. Таким методом можна оцінити співвідношення генотипових і фенотипових класів у потомстві, за умови, що генотипи батьківських особин у схрещуванні відомі.
Моногібридні схрещування
У моногібридних схрещуваннях аналізується тільки одна ознака. Наприклад, якщо гібридизація відбувається між двома гетерозиготами (Aa), решітка Пеннета матиме такий вигляд (рожевим позначені класи потомства, у яких проявлятиметься домінантна ознака за умови повного домінування):
| ♀\♂ | A | a |
| A | AA | Aa |
| a | Aa | aa |
На основі побудованої решітки Пеннета можна зробити висновок, що у потомстві розщеплення за генотипом становитиме 1 домінантна гомозигота : 2 гетерозигота : 1 рецесивна гомозигота, а за фенотипом 3 із домінантною ознакою : 1 із рецесивною ознакою (за умови повного домінування), що відповідає другому закону Менделя.
Дигібридні схрещування
Аналогічно будується решітка Пеннета і в тих випадках, коли аналізується одночасно кілька незчеплених генів. Наприклад, якщо аналізується успадкування кольору і зморшкуватості насіння горошку (A — жовті сім'ядолі, a — зелені, B — гладке насіння, b — зморшкувате), у випадку схрещування двох дигетерозигот, решітка Пеннета виглядатиме так:
Розщеплення за фенотипом серед потомства становитиме 9:3:3:1.
Джерела
- Campbell NA, Reece JB (2008). Biology (вид. 8th). Benjamin Cammings. с. 266. ISBN 978-0321543257.
- Griffiths A.J.F., Wessler S.R., et al (2004). An Introduction to Genetic Analysis (вид. 8th). W. H. Freeman. с. 38. ISBN 978-0716749394. Архів оригіналу за 26 лютого 2015. Процитовано 19 серпня 2013.
- Raven P, Johnson G, Singer S, Losos J (2004). Biology (вид. 7th). McGraw-Hill. с. 248—249. ISBN 978-0072921649.
- Tamarin RH (2001). Principles of Genetics (вид. 7th). Mcgraw-Hill. с. 26—27. ISBN 0072334193.
- Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г., Войціцький П.М. Загальна біологія. — 3-є. — Київ : Генеза, 2006. — С. 51—52. — ISBN 966-504-199-1.
- Сиволоб А.В., Рушковський С.Р., Кир’яченко С.С. та ін. Генетика: підручник. — Київ : ВПЦ "Київський університет", 2008. — С. 91. — ISBN 975-966-439-108-2.