 | |
|---|---|
|
Розиглітазон
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (RS)-5-[4-(2-[methyl(pyridin-2-yl)amino]ethoxy)benzyl]thiazolidine-2,4-dione | |
| Класифікація | |
| ATC-код | A10 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C18H19N3O3S |
| Мол. маса | 357,43 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 99% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 3-4 год. |
| Екскреція | Нирки (66%), фекалії (25%) |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | РОГЛІТ, ВАТ «Гедеон Ріхтер», Угорщина UA/2539/01/02 21.01.2010-21/01/2015 |
Розиглітазон (англ. Rosiglitazone, лат. Rosiglitazonum) — таблетований цукрознижуючий лікарський засіб класу тіазолідинедіонів для прийому всередину. Розиглітазон розроблений у лабораторії компанії «GlaxoSmithKline», запатентований у 1987 році, та застосовується у клінічній практиці з 1999 року. Проте у зв'язку з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень при застосуванні препарату застосовування препарату в більшості країн обмежене, а в низці країн заборонене. В Україні реєстрація розиглітазона закінчилась у 2015 році.
Фармакологічні властивості
Розиглітазон — синтетичний препарат, що належать до класу тіазолідинедіонів. Механізм дії препарату полягає в активуванні γ-рецепторів, які активуються проліфератором пероксисом, унаслідок чого модулюється транскрипція низки генів, чутливих до інсуліну, які беруть участь у контролі рівня глюкози в крові та в метаболізмі ліпідів, що призводить до зниження інсулінорезистентності в периферичних тканинах та у печінці, внаслідок чого збільшується утилізація глюкози та зниження викиду глюкози з печінки; проте на відміну від низки інших пероральних протидіабетичних препаратів розиглітазон не підвищує продукцію інсуліну бета-клітин підшлункової залози. При застосуванні розиглітазону спостерігається також зниження рівня тригліцеридів, збільшує кількість великих легких часток у загальній фракції ліпопротеїнів низької щільності, не підвищуючи загалом концентрації цих ліпопротеїнів у крові, та збільшує концентрацію в крові ліпопротеїдів високої щільності. Є клінічні дослідження, які вказують на можливість розиглітазону зменшити при сумісному застосуванні з протипухлинними препаратами ріст і метастазування раку молочної залози. Проте при застосуванні розиглітазону спостерігалась велика кількість побічних ефектів з боку серцево-судинної системи, зокрема зростання кількості загострень хронічної серцевої недостатності та, зросла також кількість патологічних переломів кісток. У зв'язку з цим у низці країн, зокрема в Іспанії, Індії, Великій Британії, Новій Зеландії та ПАР, протягом 2010—2011 років препарат заборонений до використання. У США до інструкції препарату додано обрамлене застереження щодо ризику серцево-судинних ускладнень при його застосуванні.
Фармакокінетика
Розиглітазон швидко та добре всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату складає 99 %. Максимальна концентрація розиглітазону в крові досягається протягом 1 години після прийому препарату. Розиглітазон майже повністю (на 99,8 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через плацентарний бар'єр, даних за виділення розиглітазону в грудне молоко немає. Метаболізується препарат у печінці з утворенням кількох метаболітів, фармакологічна активність яких невідома. Виводиться розиглітазон із організму переважно з сечею (на 66 %), частково (близько 25 %) виводиться з калом. Період напіввиведення розиглітазону з організму складає 3—4 години, період напіввиведення метаболітів препарату складає близько 130 годин, даних період напіввиведення препарату зростає при важких порушеннях функції печінки.
Покази до застосування
Розиглітазон застосовують при цукровому діабеті ІІ типу як у вигляді монотерапії, так і в поєднанні з іншими пероральними цукрознижуючими препаратами.
Побічна дія
При застосуванні розиглітазону найчастіше спостерігались побічні ефекти з боку серцево-судинної системи, зокрема погіршення перебігу серцевої недостатності та серцеві приступи. Іншими побічними ефектами при застосуванні препарату є:
- Алергічні реакції — набряк Квінке, кропив'янка, алопеція, шкірний висип.
- З боку травної системи — метеоризм, нудота, біль у животі, диспепсія, блювання, запор, зниження апетиту.
- З боку нервової системи та органів чуттів — головний біль, запаморочення, сонливість, швидка втомлюваність, парестезії, набряк макули.
- З боку обміну речовин — гіпоглікемія, збільшення маси тіла, гіперліпідемія, погіршення перебігу цукрового діабету, гіперхолестеринемія.
- Інші побічні ефекти — задишка, переломи кісток.
- Зміни в лабораторних аналізах — анемія, підвищення рівня активності ферментів печінки.
Протипокази
Розиглітазон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, цукровому діабеті І типу та в комбінації з інсуліном, важкій серцевій недостатності, виражених та гострих порушеннях функції печінки, при вагітності та годуванні грудьми, особам віком до 18 років.
Форми випуску
Розиглітазон випускається у вигляді таблеток по 0,002; 0,004; 0,008 г; та у вигляді комбінованих препаратів з метформіном.