| Сарана | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пустельна сарана, Schistocerca gregaria
Самець (зверху) та самиця | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
|
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сарана́ — спільна назва шкідливих видів комах ряду прямокрилих підряду сараноподібних, які здатні збиратися у зграї; при масовому розмноженні знищує посіви сільськогосподарських культур на великих площах.
В Україні найнебезпечнішими видами були сарана перелітна (Locusta migratoria L.) і прус італійський (Calliptamus italicus L.). Перелітна сарана розмножувалась у плавнях Дунаю, Дністра, Дніпра та деяких інших річок і робила перельоти на північ до 58 — 62° північної широти. Розміри комах від 2 до 10 сантиметрів завдовжки. В Україні значення сарани як шкідника зведено до мінімуму.
Вагомий внесок у вивчення й боротьбу з цими шкідниками зробили полтавці Ф. К. Лук'янович, І. І. Красильщик і О. О. Оглоблін.
Поодинока та стадна фази
Близько десятка видів сарани змінюють свій розвиток залежно від щільності комах. Якщо личинка не бачить навколо багато інших личинок, то вона розвивається в поодиноку форму. В тому разі, коли личинок багато, нервова система запускає гормональні зміни, які призводять до змін у розвитку, що ведуть до утворення стадної фази.
Історія
У Старому Заповіті є близько 100 згадок комах та інших членистоногих, але найбільше, 40, присвячені сарані та коникам.
Згідно з Плінієм у 125 році до н. е. нашестя сарани призвело до голодної смерті 800 тисяч осіб у римських колоніях Киренаїка та Нумідія.
У 1958 році в Ефіопії сарана знищила 167 тисяч тонн зерна, чого б вистачило для харчування мільйона людей впродовж року.
У 1986-1989 роках нашестя пустельної сарани охопило понад 60 країн. Розмноження почалося 1986 року, у 1987 році сарана розмножилася в країнах Сахельського поясу та до кінця року досягла північного заходу Африки. За 1988 рік пустельна сарана поширилася на всю Північну Африку, Сахель, Судан, Близький Схід, Південно-Східну Азію, а в жовтні перетнула Атлантичний океан та потрапила на Карибські острови. Втім, кількість комах почала різко знижуватися в останньому кварталі 1988 року, й до березня 1989 року нашестя завершилося завдяки природним факторам та спеціальним агротехнічним заходам.
Література
- Сарана [Архівовано 5 серпня 2018 у Wayback Machine.]. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 7. — С. 2704-2716.
Посилання
- Сарана // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1680. — 1000 екз.
- Перелетная саранча [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Uvarov, B. P.; Zolotarevsky, B. N. (1929). Phases of Locusts and their Interrelations. Bulletin of Entomological Research 20 (03): 261. ISSN 0007-4853. doi:10.1017/S0007485300021234.(англ.)
|
