| Синдром Діогена | |
|---|---|
 «Діоген» (Джон Вільям Вотергаус, холст, масло, 1882 рік)
| |
| Спеціальність | психологія і психіатрія |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | G31.1 |
| DiseasesDB | 33544 |
 Diogenes syndrome у Вікісховищі | |
Синдро́м Діоге́на (англ. Diogenes syndrome; також — синдром старечої вбогості англ. senile squalor syndrom) — психічний розлад, характерними ознаками якого є вкрай зневажливе ставлення до себе, внутрішня вбогість, соціальна ізоляція, апатія, схильність до накопичення та збирання всячини (патологічне накопичення) і відсутність сорому.
Як окремий синдром його виділили у 1966 році. Назву «Синдром Діогена» запропоновала низка дослідників на честь давньогрецького філософа-кініка Діогена (412—323 до н. е.), прихильника крайнього мінімалізму, який, за легендою, жив у бочці. Однак Діоген, навпаки, відмовився від матеріальних цінностей і шукав людського спілкування. Таким чином, цю назву деякі дослідники вважають неправильною і пропонують використовувати інші назви: старечий розлад, синдром Плюшкіна (персонаж з роману Гоголя «Мертві душі»), соціальний розлад, розлади з боку вбогості.
Ймовірно, виникнення порушень у психіці пов'язане з порушенням у роботі лобової частки мозку, її дегенерації.
Див. також
Література
- Cooney, C; Hamid, W (1995). "Review: diogenes syndrome". Age and ageing 24 (5): 451–3. (англ.)
- Shah, AK (1990). "Senile squalour syndrome: what to expect and how to treat it". Geriatr Med 20: 10–26. (англ.)
- MacAnespie, H (1975). "DIOGENES SYNDROME". The Lancet 305 (7909): 750. (англ.)
