Сноха́цтво — практика в російському селі, за якою чоловік — голова великої сільської родини (що живе в одній хаті) перебуває у статевих зв'язках із молодшими жінками родини, зазвичай із дружиною власного сина. Ця практика була дуже поширена в XVIII—XIX сторіччях, насамперед у зв'язку із призовом молодих селян у рекрути, а потім і у зв'язку з тим, що молодь ішла працювати до міст і полишала дружин удома в селі.
Публіцист В. Д. Набоков (батько письменника В. В. Набокова) писав: «Ніде, здається, окрім Росії, — немає принаймні того, щоб один вид кровозмішення набув характер майже нормального побутового явища, отримавши відповідну назву — снохацтво».
Снохацтво згадується в художній літературі («Батьки і діти» І. Тургенєва, «Життя однієї баби» М. Лєскова, «Колодязь» С. Логінова). В книзі В. Дорошевича «Сахалін» згадується народна прикмета: рос. Как снохач помогать возьмётся — колокол с места не сдвинешь. Згадується снохацтво в опері Д. Шостаковича «Леді Макбет Мценського уєзда». Також снохацтво трапляється в романі М. Шолохова «Тихий Дон».
Всупереч думці деяких російських етнографів, снохацтво на території України поширено не було. В Україні був поширений нуклеарний тип сім'ї, де цьому явищу не могло бути місця. Натомість така практика застосовувалась із кумами. У ХІХ ст. багато селян виїжджали в міста на заробітки. Відсутність чоловіка вдома могла тривати місяцями, тому їхні дружини нерідко вступали у статеві зв'язки з власним кумом. Така поведінка сприймалась як подружня зрада, тому це різко засуджувалось тогочасним українським суспільством і не вважалось за норму[джерело?] як снохацтво на російських землях.
Джерела
- Беловинский Л. В. «Изба и хоромы». Из истории русской повседневности [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гранкин Сергей. Семейные проблемы — инцест, снохачество, дети-сироты. / Научная статья о проблемах семьи. — М., 1998 (рос.)
- «Духовные скрепы». Инцест и проституция в Российской Империи [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- mysliwiec: «Гѣнеалогическія кущі великороссовъ, или особенности полового сношанія снох в Великороссіи» [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- снохацтво // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- снохацький // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- снохач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Снохацтво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1785-1786. — 1000 екз.