Спінтариско́п (від грецьк. σπινθήρα — іскра і σκοπέω — дивлюся, спостерігаю) — прилад для візуального спостереження швидких α-частинок. Винайдено Вільямом Круксом у 1903 р. В даний час (2019 р.) у фізичних експериментах не застосовується.
Принцип дії
Падаючи на поверхню, покриту шаром сцинтилюючої речовини, наприклад, сульфідом цинку швидка α-частинка, породжена, наприклад, α-розпадом ядер природного урану, викликає слабкий світловий спалах, який можна спостерігати адаптованим до темряви неозброєним оком або за допомогою лупи невисокого збільшення. Спінтарископ — родоначальник сцинтиляційних лічильників швидких заряджених частинок.
Історична роль
Свого часу цей прилад зіграв істотну роль у встановленні будови атома в експериментах Гейгера — Марсдена, на підставі яких, в 1911 р., Резерфорд запропонував планетарну модель атома.
Див. також
Література
- Спинтарископ — Большая советская энциклопедия — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
Посилання
- Самодельный спинтарископ [Архівовано 16 липня 2019 у Wayback Machine.]