Продолжая использовать сайт, вы даете свое согласие на работу с этими файлами.
Топотекан
Топотекан
| |
Систематизована назва за IUPAC | |
(S)-10-[(dimethylamino)methyl]-4-ethyl-4,9-dihydroxy-1H-pyrano[3',4':6,7]indolizino[1,2-b]quinoline-3,14(4H,12H)-dione monohydrochloride | |
Класифікація | |
ATC-код | L01CE01 |
PubChem | 60700 |
CAS | 123948-87-8 |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C23H23N3O5 |
Мол. маса | 457,9 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | 100% (в/в), 31,4% (перор.) |
Метаболізм | Печінка |
Період напіввиведення | 2—3 год. (в/в), 3—6 год. (в/в) |
Екскреція | Нирки, Жовч |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ГІКАМТИН, «ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С.п.А.»,Італія UA/9121/02/01 05.06.2015-05/06/2020 ТОПОТЕКАН, «Венус Ремедіс Лімітед»,Індія UA/7612/01/01 13.01.2014-13.01.2019 ТОПОТЕКАН, «Сіндан Фарма СРЛ»,Румунія UA/8234/01/02 09.04.2013-09.04.2018 |
Топотекан (англ. Topotecan, лат. Topotecanum) — напівсинтетичний лікарський препарат із групи кампотетицинів, який за своєю хімічною структурою є аналогом алкалоїда рослини Camptotheca acuminata. Топотекан застосовується як перорально, так і внутрішньовенно. Початок вивчення топотекану розпочався у 1940 році після відкриття Волтером Монро реліктового дерева Camptotheca acuminata в Південно-Західному Китаї. Дослідник пізніше виявив, що в корі цього дерева міститься речовина кампотецин, яка має протиракову дію. Експерименти із вивчення протипухлинної дії кампотецину розпочались у 1966 році. Проте пізніше встановлено, що, хоча дана речовина має протипухлинну дію, проте вона є малорозчинною, окрім того, отримувати кампотецин можна лише в невеликих кількостях. У подальших дослідженнях були синтезовані напівсинтетичні похідні кампотецину топотекан та іринотекан, які були схвалені FDA для клінічного застосування в 1996 році.
Зміст
Фармакологічні властивості
Топотекан — напівсинтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є аналогом алкалоїда рослини Camptotheca acuminata. Механізм дії препарату полягає у інгібуванні ферменту топоізомерази І, який бере участь у реплікації ДНК, шляхом стабілізації ковалентного комплексу ферменту і розщепленої нитки ДНК, що є проміжною ланкою каталітичного механізму. Наслідком дії топотекану є індукція одиничних розривів ланцюга ДНК та гальмування повторного зшивання ДНК, що призводить до гальмування мітозу. Оскільки мітотична активність більш виражена у клітин, які швидко ростуть, то топотекан більш активний до клітин злоякісних пухлин. Топотекан найбільш активний до солідних пухлин молочної залози, колоректальної зони, яєчників, нирки, а також до недрібноклітинного раку легень. Топотекан застосовується у лікуванні раку яєчників у комбінації з сполуками платини (цисплатином, оксаліплатином), а також із паклітакселом; у комбінації з бевацизумабом і паклітакселом у лікуванні персистуючого або метастатичного раку шийки матки; у складі комбінованої терапії при лікуванні дрібноклітинного раку легень Експериментально препарат застосовується також при колоректальному раку, деяких різновидах пухлин мозку, неходжкінських лімфомах, раку молочної залози та раку тіла матки.
Фармакокінетика
Топотекан швидко розподіляється в організмі як після внутрішньовенної ін'єкції, так і після перорального застосування, проте біодоступність препарату після перорального застосування становить лише 31,4 %, після внутрішньовенного застосування біодоступність топотекану становить 100 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1—2 годин. Препарат погано (на 35 %) зв'язується з білками плазми крові. Топотекан проникає через плацентарний бар'єр, даних за проникнення препарату в грудне молоко немає. Метаболізується топотекан у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно з сечею, частково з калом у вигляді метаболітів. Період напіввиведення препарату при внутрішньовенному застосуванні становить 2—3 години, при пероральному застосуванні 3—6 годин; у осіб із порушенням функції печінки або нирок цей час може незначно збільшуватися.
Покази до застосування
Топотекан застосовують у складі комбінованої терапії в лікуванні дрібноклітинного раку легень, раку яєчників та раку шийки матки.
Побічна дія
При застосуванні топотекану побічні ефекти спостерігаються досить часто. найчастішими побічними ефектами препарату є:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — алопеція, шкірний висип, периферичні набряки, гарячка.
- З боку травної системи — стоматит, діарея або запор, біль у животі, нудота, блювання, анорексія.
- Зміни в лабораторних аналізах — дуже часто нейтропенія (часто важка), анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, підвищення рівня білірубіну в крові.
- Інші побічні ефекти — сепсис, збільшення частоти виникнення інфекційних захворювань, підвищена втомлюваність, астенія.
Протипокази
Топотекан протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженому пригніченні функції кісткового мозку (вираженому зниженні кількості нейтрофілів або тромбоцитів), вагітності та годуванні грудьми.
Форми випуску
Топотекан випускається у вигляді желатинових капсул по 0,00025 г; ліофілізату для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій у флаконах по 0,001; 0,0025 або 0,004 г.