Туале́тна вода (фр. eau de toilette, офіційний термін з'явився в XIX столітті) — парфумерний ароматизуючий засіб у вигляді спирто-водних розчинів запашних речовин. Зазвичай у туалетній воді міститься від 4 до 10 % ефірних олій, розчинених у спирті 80-90 %. Зазвичай, туалетна вода відрізняється від парфумів менш різким і менш стійким ароматом, а також меншим умістом ефірних олій.
Офіційний термін «туалетна вода» виник завдяки Наполеонові I: перебуваючи в засланні на острові Святої Олени, імператор придумав власний рецепт ароматної води з додаванням бергамота замість одеколону, що закінчився. Наполеон назвав свій винахід «туалетною водою», і з тих пір цей термін став офіційним.
Історія туалетної води набагато древніша. В античному світі широко використовували туалетну воду: нею оббризкували навіси, свійських тварин, вона виливалась в міських фонтанах, нею зволожувалося й наповнювалося ароматами повітря на прийомах. Однак із падінням Римської імперії туалетна вода стала на час надбанням Сходу.
Див. також
Джерела
- Cox, Nancy C., Perceptions of retailing in early modern England, Ashgate Publishing, Ltd., 2007, ISBN 0-7546-3771-9
- Frank, Marc Henry, Eugenics and Sex Relations for Men and Women, Kessinger Publishing, 2005, ISBN 1-4179-8913-0
- Griffin, Judy, Flowers That Heal: Aromas, Herbs, Essences and Other Secrets of the Fairies, Cosimo, Inc., 2002, ISBN 1-931044-35-X
- Halpern, Georges M., The Healing Trail: Essential Oils of Madagascar, Basic Health Publications, Inc., 2003, ISBN 1-59120-016-4
- Sherrow, Victoria, For appearance' sake: the historical encyclopedia of good looks, beauty, and grooming, Greenwood Publishing Group, 2001, ISBN 1-57356-204-1
|
