| Частка тімяна | |
|---|---|
|
Основні частки мозку, бічний вигляд. (Тім'яна частка виділена жовтим)
| |
 Латеральна поверхня лівої півкулі головного мозку, бічний вигляд (Тім'яна частка виділена жовтим)
| |
| Деталі | |
| Частина від | Головний мозок людини |
| Частини | Кора головного мозку |
| Артерія |
Передня мозкова артерія Середня мозкова артерія |
| Вена | Верхній сагітальний синус |
| Ідентифікатори | |
| Латина | lobus parietalis |
| Анатомія Грея | subject #189 |
| MeSH | D010296 |
| NeuroNames | 95 |
| NeuroLex ID | birnlex_1148 |
| TA98 | A14.1.09.123 |
| TA2 | 5467 |
| FMA | 61826 |
| Анатомічна термінологія | |
Тім'яна частка (лат. lobus parietalis) є одним з чотирьох великих часток кори головного мозку. Тім'яна частка розташована над потиличною часткою (лат. lobus occipitalis) і позаду від лобової частки (лат. lobus frontalis) і центральної борозни (лат. sulcus centralis).
Тім'яна частка інтегрує сенсорну інформацію різних джерел (модальностей), в тому числі, просторове відчуття та глибоку чутливість (пропріоцепцію), є основною сенсорно-рецептивною ділянкою (відчуття дотику) (механорецепції) в соматосенсорной корі, яка знаходиться позаду від центральної борозни в постцентральній звивині, і «дорзального потоку» зорового аналізатора. Основна сенсорна інформація з рецепторів шкіри (від механорецепторів, рецепторів температурної й больової чутливості), йде через таламус в тім'яну частку.
Кілька областей тім'яної частки мають важливе значення в обробці мовної інформації. Соматосенсорна кора головного мозку може бути ілюстрована у вигляді кортикального гомункула (лат. homunculus — маленька людина"), в якому частини тіла відображаються відповідно до їхнього представництва соматосенсорной корі.Верхня тім'яна часточка й нижня тім'яна часточка є основними осередками просторової орієнтації тіла. Ураження зазвичай правих верхньої або нижньої тім'яної часточки призводить до гемінеглекту — ігнорування половини власного тіла.
Структура
Тім'яна частка обмежена трьома анатомічними кордонами: центральна (роландова) борозна (лат. sulcus centralis cerebri) відокремлює тім'яну частку від лобової частки; тім'яно-потилична борозна(лат. sulcus parieto-occipitalis) розділяє тім'яну і потиличну частки; латеральна борозна (лат. sulcus lateralis cerebri) (сільвієва щілина) — найбільш латеральна межа, що відокремлює її від скроневої частки; і медіальною межею слугує поздовжна щілина (лат. fissura longitudinalis), яка розділяє дві півкулі головного мозку. В соматосенсорній корі кожної півкулі головного мозку представлена шкірна чутливість контралатеральної поверхні тіла.
Відразу ж позаду від центральної борозни, і найбільш передньої ділянки тім'яної частки, знаходиться постцентральна звивина, (поле Бродмана 3), первинна соматосенсорна кора. Постцентральна борозна розділяє соматосенсорну й задню тім'яну кору (поле Бродмана 5 і поле Бродмана 7).
Задня тім'яна кора може бути підрозділена на верхню тім'яну часточку, (лат. lobula parietalis superior, поля Бродмана 5 та 7) і нижню тім'яну часточку (лат. lobula parietalis inferior, поля Бродмана 39 та 40). Межею між ними слугує внутрішньотім'яна борозна (лат. sulcus intraparietalis). Внутрішньотім'яна борозна й прилеглі звивини мають важливе значення для керування рухами кінцівки й рухами очей, та на основі цитоархітектонічних і функціональних відмінностей підрозділяються на медіальну, латеральну, вентральну і передню ділянки.
Функція
Вищі кіркові функції, локалізовані в тім'яній частці:
- Дискримінаційна чутливість
- Графестезія — визначення письма на шкірі в вигляді одиночного дотику
- Локалізація дотику (двостороння одночасна стимуляція)
Тім'яна частка відіграє важливу роль в інтеграції сенсорної інформації від різних частин тіла, в розумінні чисел, співвідношень між ними та в арифметичних операціях. Його функція також включає в себе обробку інформації, пов'язаної з дотиком. Ділянки тім'яної частки пов'язані з обробкою візуально-просторової інформації. Мультисенсорну по природі, задню тім'яну кору, вчені часто називають дорсальним зоровим потоком (на противагу вентральному потоку в скроневій частці). Цей дорсальний потік ще був названий «де»-потоком (він пов'язаний з розпізнаванням форми та визнанням об'єктів, також пов'язаний зі сховищем довготривалої пам'яті). і «як»-потоком, (також пов'язаний з рухом, місцезнаходженням об'єкта, контролем ока і руки, особливо, коли візуальна інформація використовується для 1) орієнтації саккад — узгоджених рухів очей для розпізнавання об'єкту, обличчя людини, чи 2) досягнення об'єкту рукою.Задня тім'яна кора отримує соматосенсорну та/або візуальну інформацію, яка потім через рухові сигнали, управляє рухом руки, кисті й рухами очей.
Різноманітні дослідження в 1990-х роках показали, що різні ділянки задньої тім'яної кори у макак-резус представляють різні частини простору.
- Латеральна внутрішньотім'яна ділянка (задня тім'яна кора) містить карту нейронів (ретінотопічно кодованих при фіксованому положенні очей), яка може використовуватись окоруховим апаратом для наведення руху очей, коли це необхідно.
- Вентральна внутрішньотім'яна ділянка задньої тім'яної кори отримує вхідні сигнали (зорові, соматосенсорні, слухові й вестибулярні) від органів чуття. Нейрони з рецептивних полів тактильної чутливості відображають простір з системою координат відносно положення голови. Клітини зорових рецептивних полів також відображають простір з системою координат відносно положення голови, але, можливо, також із системою координат відносно положення очей
- Медіальна внутрішньотім'яна ділянка задньої тім'яної кори містить нейрони з системою координат відносно положення носа.
- Передня внутрішньотім'яна ділянка задньої тім'яної кори містить нейрони, які здатні реагувати на форму, розмір і орієнтацію об'єктів, які треба вхопити рукою , а також для маніпуляцій руками за допомогою візуального й моторного контролю Ці нейрони також здатні запам'ятовувати подразники. Передня внутрішньотім'яна ділянка та премоторна кора, працюючи разом, відповідають за зорово-моторну координацію руки.
Клінічне значення
Особливості уражень тім'яної частки:
-
Односторонні тім'яній частці
- Контралатеральна гемігіпестезія
- Астереогноз — неможливість визначити об'ємну (3-D) форму на дотик.
- Аграфестезія — невміння читати цифри і літери, намальовані на шкірі рук (або тіла), з закритими очима.
- Контралатеральна гомонімна нижня квадрантанопія
- Асиметрія оптокінетичного ністагму
- Сенсорні припадки
- Феномен зникнення (контралатеральний)
-
Домінантна півкуля
- Дизартрія/Афазія
- Акалькулія (дискалькулія)
- Дислексія –загальний термін для порушень, які можуть включати труднощі в навчанні читання й інтерпретації слова, літери та інші символи.
- Апраксія — нездатність виконувати складні рухи при наявності нормальних рухових, чутливих та мозочкових функцій.
- Агнозія (тактильна агнозия) — нездатність розпізнавати або розрізняти дотики.
- Синдром Герстмана — характеризується акалькулією, аграфією, пальцевою аномією (неможливістю назвати пальці на власній руці), труднощами в розрізненні й визначенні лівої й правої сторони.
- Недомінантна півкуля
Пошкодження правої півкулі цієї частки призводять до втрати зображень, візуалізації просторових відносин, ігнорування лівої сторони простору і лівої сторони тіла. Навіть, розглядаючи малюнок, пацієнт ігнорує ліву його половину. Пошкодження лівої півкулі цієї частки призведе до проблем в царині математики, читання, письма і розуміння символів. Тім'яна асоціативна ділянка кори головного мозку дозволяє людям читати, писати і вирішувати математичні задачі. Сенсорна інформація від правої сторони тіла ідуть до лівої частини мозку, і навпаки.
Гемінеглект (лат. hemi — половина + англ. neglect — ігнорувати, зневажати, занехаяти), або синдром просторового ігнорування, в даному випадку, половини простору, половини тіла, як правило, пов'язаний з великим дефіцитом уваги недомінантної півкулі. Оптична атаксія (неможливість досягти видимого предмету, промахування) пов'язана з труднощами досягнення до об'єктів у полі зору з протилежної від пошкодженої тім'яної ділянки. Деякі аспекти оптичної атаксії були пояснені з точки зору функціональної організації, описаної вище.
Апраксія — (apraxia; а-відсутність + грец. praxis дія) — порушення довільних рухів та дій з предметами, що виникають при локальних порушеннях вторинних та третинних полів рухового аналізатора та не супроводжуються елементарними руховими розладами (паралічі, парези, тремор). Поняття апраксія була сформована Hugo Liepmann близько ста років тому.<
Тактильна агнозія — порушення впізнання предметів на дотик при збереженні тактильних відчуттів.
Пошкодження тім'яної частки також може призвести до порушення одного з почуттів пацієнта (зір, слух, нюх, дотик, смак і просторова уява). .
Додаткові зображення
Частки мозку
Малюнок ілюструє співвідношення мозку й черепа.
Шлуночки мозку та базальні ганглії. Вигляд згори. Горизонтальний глибокий розтин
Див. також
Посилання
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||