Ща́стя — психоемоційний стан цілковитого вдоволення життям, відчуття глибокого задоволення та радості. Те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині. Стан чи якість бути щасливим; насолоджувальний досвід чи емоція, що породжується від володіння добром чи задоволення бажань; втіха, приємність; благословенність.
Психологічний підхід
Поняття щастя вивчається в галузі сучасної позитивної психології. Серед науково-популярної літератури по темі можна виділити праці Зелігмана, Любомірскі та Дінера.
На думку американського психолога Абрахама Маслоу сутністю щастя є задоволення потреб. Маслоу вважає, що люди мають п'ять рівнів потреб:
- фізіологічні потреби — голод, спрага, сон
- потреби безпеки
- потреби спілкування і любові
- потреба в повазі
- потреба самореалізації
По задоволенню потреб нижчого рівня виходять на перший план потреби більш вищого порядку. Щаслива людина — це людина, яка задовольняє всі потреби. Оскільки найвищою є потреба самореалізації, можна припустити, що люди щасливі — це люди самореалізовані.
Фізіологія щастя
Стан щастя можна вивчати за допомогою доступних методів медичного обстеження. Так було встановлено, що за стан щастя відповідає активність кори лівої передлобної частки головного мозку. Також йдеться про «гормони щастя» — т. зв. ендорфіни.
Філософські погляди
Філософи принаймні з часів Сократа досліджують природу щастя і його досяжності. Обидва ці питання розглядаються в контексті питання, чи залежить щастя тільки від філософської позиції, чи залежить також від зовнішніх обставин. Особливо в давні часи розуміння щастя було пов'язано з розумінням людської природи. Ми знаходимо, таким чином, різні підходи:
- Як певний ідеал, щастя в земному житті неможливе. Але може бути досягнуто як нагорода за земні справи в загробному житті (рай).
- Згідно з Арістотелем щастя є дією відповідно до своєї природи. Риби щасливі плавати, а птахи — літати. Натомість, природу людини характеризує здатність мислити й творити політичні організації, відтак найщасливішим є філософ і державний діяч. Аристотель однак і не применшував роль фізіологічних потреб (він відчував, що щаслива людина повинна бути добре нагодована).
- Можна також досягти щастя, що розуміється як суб'єктивно найкраще положення в житті і оцінюється як:
- міра радощів життя (наприклад, в епікурействі);
- сила характеру, що унезалежнює людину від обставин (наприклад, в стоїцизмі або буддизмі).
- Згідно з християнством абсолютним щастям є безпосередній контакт з Богом — визначається святим Фомою Аквінським як блаженне бачення. Боецій писав, що Бог є Щастям, і люди можуть бути щасливі, беручи участь у щасті Бога.
- Згідно з вченням ісламу щастя пов'язане з поведінкою відповідною волі Аллаха — відтак праведні особи щасливі, а грішники нещасливі — як в земному житті, так і загробному.
- Згідно з вченням буддизму, неможливо досягти щастя, рухаючись шляхом бажань, адже повне їх задоволення неможливе. Єдиний шлях до досягнення абсолютного щастя полягає у відмові від цих бажань. Таким чином досягається стан нірвани. Більш світські форми щастя, такі як здобуття багатства і підтримання добрих стосунків, є достойними цілями для світських людей. Буддизм також заохочує до виховання доброти і співчуття, побажання щастя і процвітання для усіх живих істот.
Забобони
Якщо з'їсти конюшину, яка має чотири листочки — то пощастить
Якщо знайдеш квітку бузку з п'ятьма пелюстками — то на щастя
Один із символів щастя
- Рушник дарувала мати синові в дорогу на щастя в новому житті. Його берегли як пам'ять про рідний дім, про дитинство.
- І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
- І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. (Малишко Андрій Самійлович)
- Якщо ви знайдете підкову, це щаслива прикмета. Цар Микола II всі знайдені підкови поміщав в спеціально обладнану кімнату в палаці. І до кожної прикладав записку: де, коли і за яких обставин знайдена. Почет підкидав йому підкови заради гарного настрою свого господаря. Але він не знав, що його щастя інсценоване, і радів по-справжньому.
- Щастя приносять нерукотворні амулети. Наприклад, жаб'ячий камінь — маленькі шершаві жовтуваті камінчики, що формою нагадують жабу, знаходять на березі озер та річок. Камінчики з дірочкою, що поетично прозвали «курячим щастям». А також знайдені серед сірих каменів прибою сердоліки і бурштин.
- Якщо з'їсти конюшину, яка має чотири листочки, або квітку бузку з п'ятьма пелюстками — то обов'язково пощастить.
Інші значення
- 2. Добра доля; удача; процвітання
- 3. Благодать, доречність чи вдалість у зауваженні чи звороті фрази
Див. також
Література
- В. Єфименко. Щастя // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 729. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Мельник В. Таємниця Бажань, Щастя та Кохання або як стати найщасливішою людиною. Т., 2009.
Посилання
- Блаженство [Архівовано 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Щастя [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
- Щастя // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2100-2101. — 1000 екз.